Як пройти "лосевий тест"?
БЕЗПЕКА
Віктор КОРБУТ
Науковий прогрес не стоїть на місці, і найновіші автомобілі все частіше буквально напхані різноманітною електронікою. Наша сьогоднішня розповідь присвячена лише одній електронній системі – ESP, яку останнім часом починають встановлювати не тільки на автомобілі бізнес-класу, але і на мікролітражки.
Донедавна не те що про розшифровку цієї абревіатури, а і про існування самої системи ESP знали тільки фахівці чи завзяті автолюбителі, які вивчають всю автомобільну пресу. Про цю систему активно заговорили після відомого випадку, коли журналісти шведського журналу Teknikens Warld при проведенні на Mercedes А-класу маневру “різкої зміни напрямку руху” на швидкості 60 км/год перевернулися на дах.
Саме після цієї події увесь автомобільний світ довідався, що таке “лосевий тест” (імітація об’їзду тварини, яка раптово вискочила на дорогу) і система ESP, яка вилікувала від перекидання маленький, але примхливий Mercedes. ESP чи Electronic Stability Program розшифровується як “електронна система контролю стійкості автомобіля”. Завдяки всіляким датчикам ESP у критичний момент (коли машину починає заносити) пригальмовує одне чи кілька коліс, перешкоджаючи розвитку заносу задньої осі чи зносу передньої.
Систему ESP розробила фірма Bosch (існують й аналоги “бошівської” ESP, наприклад, ASMS – Automotive Stability Management System). Блок керування системи – це 16-бітний процесор, що має у своєму розпорядженні 56 Кбайт пам’яті. Крім керування функцією стабілізації автомобіля, цей блок поєднує в собі й антиблокувальну систему (ABS), а на автомобілях Mercedes – ще й антипробуксовувальну систему (ASR) і підсилювач гальм в екстрених випадках Brake Assist (BAS). Уся система працює з частотою в 25 Гц.
Крім датчиків швидкості на колесі, в машині існують датчики кута повороту на кермі, датчик рівня поперечних прискорень і повороту машини довкола своєї осі. На основі всієї цієї інформації блок керування розпізнає момент, коли автомобіль відхиляється від того шляху, що задав водій кермовим колесом, і вирішує частково загальмувати одним із коліс. Яким? Розгляньмо це на прикладі.
Якщо під час повороту на задньопривідному автомобілі починається занос задньої осі, то система пригальмовує переднє зовнішнє колесо. Переднє внутрішнє колесо буде обертатися, і в такий спосіб створиться “антизанос”.
Приблизно те саме відбувається і на передньому приводі, коли починається знос провідної осі. ESP працює таким чином, що навіть якщо ковзання і почалося, воно має бути рівномірним і плавним. Якщо автомобіль починає ковзати всіма чотирма колесами, то система задіє кілька коліс. Час реакції системи на зміну положення автомобіля складає близько 20 мілісекунд.
Уперше система ESP з’явилася на Mercedes S-класу відносно недавно – 1994 року, але з кожним роком вона все більше й більше поширюється. На сьогодні цю систему у фірми Bosch закуповує безліч автомобільних фірм – наприклад, Volkswagen, BMW, Toyota тощо. Вартість ESP складає трохи менше ніж одна тисяча доларів. Звісно, трохи задорого, однак водієві, який не має навичок й уміння контраварійної їзди, вона – саме те, що потрібне. Завдяки ESP людина, яка вперше сіла за кермо, зможе безпечно керувати автомобілем на будь-якій дорозі. Щоправда, водієві, який купує потужну машину для того, аби проходити повороти із заносом і впорскувати адреналін у кров, ESP трохи знизить задоволення, натомість “підвищить” безпеку.
|
|
