Історичне середовище з пап"є-маше?
ТОЙ РУЙНУЄ, ТОЙ МУРУЄ
Ольга НАВАГІНА
Досвід потьомкінських поселень у нас достатньо багатий. Але князь Грицько-Нечоса старався не тільки заради бляшаної цяцьки з написом “Степи населил, устроіл”, яка була викарбувана з нагоди поїздки Катерини ІІ до Новоросії й Криму, а й за ті десятки тисяч десятин земель Війська Запорозького, якими його нагородила “матушка-императрица” якщо не за організаторські, то за режисерські таланти.
З того часу минуло більше двох віків. Планета вельми демократизувалася, порідшало імператорів, здрібніли численні ініціативи, до багато чого ми призвичаїлися, як притерплюються до якої-небудь паскудної хвороби, наприклад, до тарілок сателітарних антен, які зухвало стирчать на фасадах кам’яниць, – навіть проти вікон помешкання головного художника міста, першочерговим обов’язком якого є дбати про його не до кінця порнографічний вигляд. Але в цьому випадку нехай він із власним сумлінням розмовляє на самоті.
Зараз ідеться про чергове неподобство майже під порогом Управління охорони багатостраждального історичного середовища нашого Львова. Пам’ятка класичної архітектури державного значення – Театр ім. М. Заньковецької (охор. №1286) з боку торгової площі має високий цоколь, по якому проходив тротуар. Кілька років тому, в зв’язку з ремонтом, розпочатим у підземеллях сусіднім рестораном “Вечірній Львів”, прохід по цьому тротуару було закрито, а перекриття – зруйновано. Тоді ж була розібрана білокам’яна балюстрада з оригінальною, середини XIX віку, решіткою. На сьогодні, в ході загальнокосметичного прибирання міста, балюстрада успішно поновлюється, але... із цегли. Лишається тільки виконати нову решітку з арматурних прутів, аби отримати цілісну картину “нового смаку”. Якщо вже в такому місці ми не будемо дбати про якість, то в найближчому часі нічого не стоятиме на заваді відкриттю “веселих домів” уздовж головних вулиць міста.
| 
