ЛИСТИ ДО ІВАНА ПАВЛА ІІ
Святішому Отцеві Івану Павлу ІІ Папі Римському
Слава Ісусу Христу!
Ваша Святосте!
До Вас звертаються молоді християнські подружжя Української греко-католицької Церкви з почуттям великої радості й вдячності Святішому Отцеві за готовність здійснити Апостольське паломництво в Україну.
Як відгук на побажання Святішого отця оголосити рік 2001 весною християнських спільнот, відчуваємо покликання і потребу створити спільноту молодих подружніх пар, у якій би ми спільно дозрівали в любові один до одного та дарували любов іншим родинам.
Просимо у Святішого Отця Пастирського Благословення наших родин у перших місяцях подружнього життя та нашого наміру створення і розбудови спільноти “Християнська родина”
Богдана Крип’якевич, Олег Руденко, Марія Саквук, Юрій Саквук, Христина Кирик, Володимир Тищенко,
Галина Лесюк, Назар Лесюк.
З червня 2001 р.
Контактна адреса: м. Львів, 79040, вул. Городоцька, 319-а, “Центр Родини св. Йосифа”
Бог і Україна!
Ці слова найсвятіші в моєму серці і неподільні. Бо не може бути любови до Всевишнього без любови до рідної Батьківщини.
Наша знедолена Україна поволі постає з руїн і з вірою у Бога невтомно і вперто бореться за достойне майбутнє свого багатостраждального народу.
Одним із найбільш вагомих лідерів нашого народу за відродження впродовж останніх чотирьох століть завжди була наша Українська греко-католицька (не католицька) церква – по своїй суті також православна, тільки з’єднана в одне ціле зі своєю матір’ю – Вселенською церквою. Впродовж свого існування Українська греко-католицька церква (УГКЦ) довела свою беззаперечну вірність Апостольському Престолу і свою вагомість в боротьбі за християнські цінності не тільки в Україні і, на нашу думку, вона заслужила на повагу, відповідну вдячність і адекватне сприяння їй Святого Престолу в нинішніх обставинах важкої боротьби за українську християнську державність.
Я маю на увазі офіційне надання греко-католицького патріярхату з патріярхом на чолі, який зобов’язаний був би об’єднати всі українські греко-католицькі громади на планеті, націливши їх на українські державницькі позиції і на конфедерацію з українськими національними (не московськими) православними церквами, утіливши на кінець в життя мрії і надії великих українців митрополита Андрея Шептицького і першого патріярха Йосифа Сліпого.
Така позиція Святого Престолу була би більш зрозумілою, справедливою і безумовно більш перспективною для України, ніж нинішня, явно демонстративна, підтримка римо-католицької громади, що завжди сприймалась як польська, що ополячувала та сприяла знищенню українців на їх етнічних землях в Галичині, на Волині, особливо на Закарпатті.
Крім того, таке відношення Святого Престолу до нашої церкви, як до пасинка породжує відразу і зневіру до нього і штовхає багато греко-католиків назад до українського православ’я, бо там ми вже маємо реальний вимріяний український Київський патріярхат (УПЦ КП), при чому, ні від кого незалежний. Ось де основна причина створення в Галичині значної кількості громад УПЦ КП і української автокефальної православної церкви (УАПЦ) і явне їх зростання.
Не секрет, що добра половина греко-католицької інтелігенції вже зневірилась у позиції Святого Престолу до УГКЦ і готова підтримати українське православ’я, бо там патріярхат вже маємо і байдуже що він православний, зате український, що найголовніше.
Безумовно, така недалекоглядність Риму може привести до значного зменшення, а, може, і до повної втрати ним Української греко-католицької церкви. Бо статус пасинка нікого не влаштовує.
Як мені здається, довіра багатомільйонних українських греко-католиків значно більше важить за облудні обіцянки Московського патріярхату (за рахунок інтересів УГКЦ), які Московією ніколи не виконувались і не будуть виконуватись.
Хотілось би, щоб Святіший Отець зрозумів і усвідомив вагомість висловленого мною, бо число противників Риму невпинно зростає.
Юрій Зубрицький-Вінява, геолог, греко-католик
м.Львів, 25.05.2001р.
Святішому Отцю Папі Івану-Павлу II
Ваша Святосте!
Ми, представники громадських організацій міста Севастополя зібрались з нагоди Вашого приїзду до України, аби разом пережити і наблизитись до розуміння цієї важливої події в історії нашого народу. Наше зібрання хоче виразити Вашій Святості глибоку вдячність за проголошення Світла Євангелія на теренах нашої землі, за таку велику любов і братерський інтерес до нас і всіх людей доброї волі. Віримо, що Ваше паломництво принесе надію та сподівання на нове краще майбутнє життя нашого народу.
Прийнято на зборах громадськості м. Севастополя 2 червня 2001 року.
Голова Севастопольського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Микола Гук
Голова Севастопольського Союзу Українок Богдана Процак
Голова товариства білорусів м. Севастополя ім. Максима Богдановича “Пагоня” Валерій Барташ
Голова польського культурного товариства “Полонія” Олексій Петшак
|
|
