Монотомія і нервозність - вороги водія
Підступним недугам, що можуть спричинити аварію, можна зарадити нехитрими вправами
БЕЗПЕКА
Віктор КОРБУТ
А чи знаєте ви, що травматизм, пов’язаний із автомобільними аваріями, посідає друге місце серед глобальних проблем медицини, поступившись онкології?
Звичайно, якщо щастить у житті, то можна покладатися на випадковість, але випадок – не така вже і сліпа річ, тому що в більшості аварій усе-таки винні самі водії.
Надійний спосіб уникнути аварії – це, як не банально, знання й дотримання правил дорожнього руху. Але насправді все не так просто: правила одні для всіх, а водимо ми автомобіль по-різному, і залежить це не лише від знання правил дорожнього руху й майстерності водіння. Психологи, на основі проведених спостережень, дійшли висновку: “Людина керує автомобілем так, як вона живе”. Це означає, що якщо в житті людина не рахується з оточуючими, із чужою думкою, уважає себе “пупом землі”, схильна до агресії, то так само вона поводиться і на дорозі. На стиль водіння може впливати не лише уроджена або набута дратівливість, але і тимчасові особисті (сімейні, наприклад) проблеми.
Але навіть якщо ви суперводій, таки є одне “але”, яке може стати причиною ДТП. І це “але” – ваше самопочуття. Усі ми про це знаємо, але чомусь забуваємо чи не звертаємо уваги. А тим часом деякі психофізичні особливості й дефекти є серйозними протипоказаннями для водіння автомобіля. Про наркоманію й пияцтво говорити не будемо, оскільки тут усе зрозуміло. Але є ще й слабість чи інертність нервової системи. Перша обумовлює високу імпульсивність прийняття рішень, непослідовність дій, а друга – загальмованість, повільність у реагуванні. До протипоказів також належать уроджені дефекти уваги: нездатність керувати бажаннями, схильність до азарту, ризику. Усі ці властивості можуть стати причиною аварій. Крім того, є цілий букет хвороб, наявність яких може стати причиною аварії. Такими недугами є серцево-судинна недостатність, гіпертонія, ревматизм, астма. У цьому випадку краще ходити пішки, або ж, якщо життя без чотириколісного друга вже неможливе, слід бути надзвичайно уважним до свого самопочуття, особливо за кермом.
Також існує безліч факторів, які тимчасово заважають керувати автомобілем. На них ми і зупинимося докладніше. Перший фактор – це емоції. Правда, справа тут не зовсім в емоціях, а в тих наслідках, що вони спричиняють. Помірне емоційне порушення навіть загострює чутливість: більш чітко сприймаються звукові й зорові сигнали, мобілізуються резервні сили організму. Але емоційне потрясіння, причому як позитивне, так і негативне, може бути серйозною перешкодою для водія. Відтак, треба бути вкрай обережними і намагатися не сідати за кермо під владою емоцій. У будь-якому випадку, якщо ви знервовані, не варто сідати в машину. А якщо потрібно? Тоді спробуйте розслабитися.
Скористайтеся тим, що емоційна реакція і м’язова мускулатура взаємозалежні, отже, змусивши розслабитися м’язи обличчя й тіла, ви автоматично прийдете в норму. Зробити це можна за допомогою автотренінгу, що складається з м’язового розслаблення і самонавіювання. Ми пропонуємо вам вправи, запозичені з рекомендацій, розроблених спеціально для автогонщиків.
1. Підніміть голову, опустіть руки, розслабте м’язи шиї. Зробіть нахили голови вперед, поверніться у вихідне положення, нахиліть голову назад, управо, вліво, повертаючи щораз у вихідне положення. Повторіть це двічі. При цьому повторюйте подумки: “М’язи шиї розслаблені. Подих глибокий і вільний”.
2. Вільно відкиньтесь на сидіння, ноги зніміть із педалей і поставте на підлогу, руки вільно опустіть вниз. Подумки повторіть двічі: “М’язи рук і ніг розслаблені. Подих вільний”.
3. Сядьте рівно, руки покладіть на кермо. Зробіть 3-4 повних вдихи із затримкою видиху на 2-3 секунди. Дихайте через ніс, щелепи міцно стисніть, напружте м’язи чола.
Такі вправи займуть не більше п’яти хвилин. Можливо, не все вийде з першої спроби, але коли вийде, ви відразу відчуєте, що напруга спала. Коли в людини м’язи перебувають у розслабленому стані, пережити нервово-психічний сплеск вона просто не може.
Багато неприємностей спричиняє і втома. Помірній утомі може запобігти зміна діяльності. Саме тому люди розумової праці, втомлені роботою, можуть протягом години із задоволенням керувати авто. Але при сильній утомі жодна зміна діяльності не допоможе, тому що хочеться лише спокою. Тому, якщо ви “ледве пересуваєте ноги” і засинаєте на ходу, не думайте, що в машині ви зможете розслабитися. Тимчасово побороти втому можна шляхом вольового зусилля чи за допомогою більш сильної емоції, відтак, можете спробувати нахамити начальникові і вислухати, що він про вас думає.
Ще одним із факторів, які заважають нам насолоджуватися процесом водіння, є поспіх. Варто зазначити, що багато хто з нас поспішає, так би мовити, за інерцією. Психологічна інерція налаштовує людину на поспіх. Тому інколи доцільно сказати собі: “Стоп! А чи дійсно існує цейтнот, чи я його сам вигадав? Може, я поспішаю за інерцією? І чи зіграють життєво важливу роль ті 5-10 хвилин, які я заощаджу, витративши стільки енергії?” А швидкісність вашої машини, погодьтеся, найкраще демонструвати на гонках, а не на міських вулицях.
Але на рівних ділянках міжміських автотрас нас підстерігають не менш підступні вороги самопочуття, аніж на метушливих і нервозних вулицях міста. І один із таких ворогів – монотомія. Вона виникає не тому, що вичерпалися енергетичні ресурси організму, а тому що організму набридло виконувати одноманітну роботу і вести автомобіль прямою дорогою з пустельним ландшафтом. Для монотомії характерний стан нудьги, апатії, сонливості, а також виникнення зорових ілюзій і навіть галюцинацій. Врятуватися від монотомії можна за допомогою зміни діяльності: вийдіть із машини, зробіть фізичні вправи чи випийте горнятко кави.
Ще одна з перешкод, що підстерігає нас на трасах, – так званий дорожній гіпноз. Саме він є причиною багатьох аварій на трасі. Дорожній гіпноз буває різного ступеня і від часткової загальмованості нервової діяльності (втрата уваги, уповільнення реакції, поява байдужності до навколишнього) аж до повного відключення, фактично сну з розплющеними очима. Сприяти виникненню дорожнього гіпнозу може утома і... прийом великої кількості їжі.
Однак слід зазначити, що на порожній шлунок також не рекомендується вирушати в дорогу, адже зв’язане з цим зменшення цукру в крові часто призводить до помилок у керуванні авто, тому завжди в машині потрібно мати “НЗ” – плитку шоколаду або цукерки. Спровокувати дорожній гіпноз може також висока температура в салоні або пережитий напередодні нервовий стрес. Боротися з даною перешкодою можна по-різному. Це може бути і бесіда з розумною людиною, у крайньому випадку, поговоріть вголос самі із собою або увімкніть музику (зрозуміло, не колискову).
|
|
