Куди піти, куди податися?
ВИБІР
У середніх школах, а їх у нашій області аж 513, тепер спекотна пора випускних іспитів. Уже незабаром перед колишніми школярами постане питання, що робити далі. Ясна річ, що переважна більшість школярів, не без допомоги батьків та їх знайомих, ще задовго до кінця навчального року визначилися з тим, де і яку спеціальність здобуватимуть, тож уже не перший місяць вдосконалюють свої знання у репетиторів, аби з успіхом пройти випробування у той чи інший навчальний заклад.
Однак вибір професії, якою в майбутньому зароблятимеш собі на хліб, – річ надзвичайно складна. Тож “Поступ” пропонує нинішнім випускникам шкіл ще раз усе добре зважити, а заодно й детально познайомитися з можливостями здобування вищої та середньої спеціальної освіти у нашому місті.
На Львівщині є 19 вузів ІІІ – ІV рівнів акредитації (у тому числі й два Національні університети: ЛНУ ім. Франка та НУ “Львівська Політехніка”), де навчаються понад 77 тисяч студентів, і щороку їхні лави поповнюються 18 тисячами першокурсників. Є у нас ще й 43 вузи І-ІІ рівнів акредитації – технікуми, училища, коледжі, – куди після закінчення 9-го класу, маючи на руках базову загальну освіту, вступають щороку 12 тисяч дітей, аби здобути середню спеціальну освіту. Загалом, вузи нашої області готують дипломованих фахівців зі 186 спеціальностей, і кожного року з’являються нові. “Вища освіта – у постійному пошуку, вона постійно розвивається. Відкриваються нові кафедри та факультети. Зараз усе робиться для того, аби країна мала спеціалістів у всіх необхідних галузях”, – розповідає керівник відділу вищих начальних закладів Львівського обласного управління освіти Созонт Коваль.
Поруч із гарантованим Конституцією України правом на безплатну вищу освіту, досить поширеним стало за останні роки й навчання за гроші. За словами Созонта Коваля, нині практично всі вузи ввели у себе таку форму навчання – і тепер понад 49% усіх львівських студентів платять за здобуття професії.
Залежно від обраного навчального закладу та спеціальності, ціна на освіту коливається в межах від 1 до 6 тисяч гривень на рік. Усе ж, незважаючи на це, охочих продовжити вчитися після школи настільки багато, що навіть на платну форму навчання у вузах щороку формуються чималі конкурси. Найбільш популярними серед абітурієнтів уже традиційно є юридичний факультет ЛНУ ім.
І. Франка, економічні спеціальності обох Національних університетів, комп’ютерні спеціальності у “Львівській Політехніці”. Несподівано високим був минулого року конкурс (чотири особи на місце) на спеціальність “психологія” при філософському факультеті ЛНУ ім. І. Франка. Не сходять із перших місць стосовно ажіотажу при вступі іноземні філології (насамперед англійська) та всі факультети Львівського медичного університету ім. Данила Галицького.
Трохи полегшили тяжку долю вчорашнього школяра запроваджені кілька років тому правила вступу, які дозволяють подавати документи, а отже, й складати вступні іспити, у кілька вузів одночасно. Фізично це виснажливо, однак “пролетівши” за конкурсом в один з обраних навчальних закладів, все ж можна стати студентом іншого.
Хоча, згідно зі статистикою обласного управління освіти, часто трапляється, що абітурієнт з успіхом проходить випробування у двох, а то й у трьох вузах. Університети зазвичай не схвалюють бажання такого “розумника” і вчитися у кількох вузах одночасно, і дають йому 5 днів після зарахування, щоби зупинити свій вибір на чомусь одному. Однак чиновники від освіти переконані, що забороняти здобувати дві освіти одночасно немає потреби. “Хай в одному вузі вчиться безоплатно, а в другому – за гроші, адже це буде вже друга вища освіта, яка, як відомо, в Україні є платною за будь-яких умов”, – розмірковує Созонт Коваль.
Для того, щоби дитина могла одночасно складати іспити в кілька вузів, Міністерство освіти розділило вступний процес на кілька етапів. Тож у національних університетах іспити починаються з 9 липня, у вузах ІІІ-ІV рівня акредитації – з 16 липня, а в коледжах, технікумах та училищах – з 23 липня. Натомість документи на вступ приймаються усіма вузами з 25 червня і по останній день перед початком іспитів.
У більшості львівських вузів діють підготовчі відділення, слухачі яких після закінчення отримують відповідні посвідчення і, пройшовши спеціальні тести, потрапляють на навчання у вуз поза конкурсом. Однак Медичний університет таких відділень не має, зате тісно співпрацює зі спеціалізованою (хімія та біологія) СШ
№ 88, учні якої можуть вступити до медуніверситету в процесі складання шкільних випускних іспитів.
Національний університет
ім. І. Франка натомість практикує спеціальні набори студентів з числа випускників сільських шкіл. Для цього протягом року фахівці університету влаштовують письмові олімпіади, за результатами яких до Львова для тестування запрошуються найбільш обдаровані учні, які згодом поза конкурсом приймаються на географічний, геологічний, математичний, механіко-математичний та фізичний факультети. На кожний – у середньому по 50 студентів щороку.
Варто нагадати, що жодних привілеїв при вступі у вуз тепер не мають власники золотих медалей. Ректори вузів зійшлися на думці, що значення медалей за навчання у школі знівелювалося, тож рідко який відмінник справді підтверджує свої перфектні знання. Єдиним випадком, коли медаль може зарадити абітурієнтові, є той, коли він вже у момент конкурсу претендує на те ж місце, що й інший екзаменований, який набрав таку ж кількість балів, – перевагу віддадуть медалістові.
|
|
