Саміт держав "південної дуги"
Об"єднання країн ГУУАМ планує розширюватися до ГУУАМБР
СПІВПРАЦЯ
Ольга ЯЦЕНКО
Учора в Ялті розпочався саміт глав країн ГУУАМ, який триватиме два дні. На думку аналітиків, цей саміт може стати історичним як у власній історії, так і в історії світових міжнародних організацій.
Очікується, що президенти Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану та Молдови приймуть хартію і підпишуть ряд важливих установчих документів, які нададуть цій організації легалізованого статусу.
Нагадаємо, що ГУУАМ було створено 1997 року за участю 4 країн з метою створити європейський транспортний коридор. Пізніше до альянсу приєднався Узбекистан. Учасники цього об’єднання завжди декларували аполітичність намірів свого союзу і говорили лише про економічні інтереси, всупереч поширюваним Москвою думкам, що ГУУАМ створювався як протидія зовнішній політиці Росії та з метою розколу СНД.
Щодо цьогорічного саміту, то, за словами міністра закордонних справ України Анатолія Зленка, в Ялті буде підписано три важливі документи, хартію і конвенцію зібрання. Існує дуже висока ймовірність, що результатом діяльності саміту стане підписання угоди про зону вільної торгівлі, однак лише в рамках країн ГУУАМ.
Одне із найважливіших питань, яке обговорюватимуть керівники країн-членів, стосується розширення організації. Можливо, що вже невдовзі альянс називатиметься
ГУУАМБР. Не подумайте, що до цієї спілки хочуть залучити Білорусь і Росію, йдеться про Болгарію та Румунію. Членство останньої зможе наблизити цю регіональну організацію до Європейського Союзу, адже Румунія вже нині є кандидатом на членство в ЄС. Більше того, залучення до інтеграції балканських країн дасть усі підстави говорити, що
альянс створювався не лише в рамках СНД. Про вступ Румунії до
ГУУАМ президент Грузії Едуард Шеварднадзе вестиме розмову із керівником цієї держави під час майбутнього візиту до цієї країни восени поточного року. Що стосується розширення членства, то радо розглядається в ньому й участь Вірменії. Але поки що існуючий конфлікт між Вірменією та Азербайджаном не дозволяє розвивати регіональне співробітництво цих країн навіть у рамках міжнародної організації. Леонід Кучма попросив не політизувати майбутнього саміту і заявив: “Хочу попередити, аби не було непорозумінь – це не військово-політичний союз. Це союз, який допоможе нам вирішити економічні проблеми”.
Натомість деякі російські експерти розглядають Ялтинський саміт зовсім під іншим кутом і пророкують цій організації велике майбутнє, яке може загрожувати зовнішній політиці Росії. Володимир Дігоєв в “Независимой газете” пише про нестабільність “південної дуги”, яка оточує Росію на величезному просторі від України до Киргизстану, і про тривогу, зумовлену не стільки існуванням нестабільності, скільки намаганням новоутворених держав подолати її (дугу – Ред.) без участі або ж на шкоду Росії.
Страхи російських політиків полягають ще й у тому, що ГУУАМ має величезну впливову підтримку Заходу. Кілька днів тому заступник держсекретаря США Річард Армітидж заявив, що бачить добрі можливості для співпраці між США та ГУУАМ. Відтак росіяни мають підстави боятися західної експансії як у політичному, так і в культурному та медіальному напрямках. Альянс все більше відмежовується від Росії і своєю діяльністю вже незабаром може себе протиставити іншим інтеграційним моделям, зокрема СНД або ж Договору про колективну безпеку. Крім того, орієнтація цього союзу на США, ЄС та НАТО може стати каменем спотикання великого об’єднання країн Європи й Азії.
Натомість лідер Білорусі Олександр Лукашенко бачить майбутнє Східної Європи в інший спосіб. Він заявив, що у випадку вступу Молдови до Союзу Білорусі і Росії Україна буде оточена тісним кільцем, а відтак їй нікуди буде подітися, і вона змушена буде вступити до Союзу.
|
|
