Президентом став індіанець
ПЕРУ
Євген ГУЛЕВИЧ
Сумна історія знеславленої корупційними скандалами влади в Перу, схоже, потроху зазнає змін. У цій південноамериканській гірській країні закінчився підрахунок голосів за кандидатів у президенти. Главою держави вже практично став
55-річний Алехандро Толедо. За попередніми результатами, він набрав уже понад 50 % голосів виборців. Після інавгурації він буде першим демократично обраним на п’ять років (до 2006) президентом Перу, що кревно пов’язаний з автохтонами цієї землі – індіанцями-кечуа.
Толедо вже назвав свою перемогу тріумфом демократії. Його головний суперник Алан Ґарсіа, який у 1980-х уже був президентом країни, відстав від нього в другому турі на 4 відсотки
(52 проти 48). Загальна кількість виборців становила приблизно 15 мільйонів осіб. Звісно, на виборах не бракувало звинувачень і бруду. Так, сеньйор Толедо звинувачував сеньйора Ґарсіа в тому, що той за свого президентства серйозно порушував права людини, а той навзаєм робив заяви, що Толедо нібито залежний від кокаїну.
Для Перу ці вибори були не просто корисними, а вкрай необхідними. Річ у тому, що в країні й досі існує криза влади, спричинена корупцією та скандалами серед можновладців, у першу чергу завдяки “зусиллям” колишнього президента Альберта Фухіморі та силовика Владіміра Монтесіноса, що їх вони докладали рік тому. Тоді все Перу побачило скандальну плівку, на якій шеф таємної поліції Монтесінос передавав чималі гроші тодішньому опозиційному конгресменові Луїсу Коурі, аби той змінив розклад сил у парламенті напередодні виборів. Після цього Монтесінос втік і переховувався десь у горах, а Фухіморі втік на батьківщину своїх предків – у Японію.
Щодо нового президента Алехандро Толедо, то він для Перу не є невідомою конячкою. Рік тому він уже виставляв свою кандидатуру на пост президента країни, але тоді перемогу здобув Фухіморі. Після того як спалахнув корупційний скандал, Толедо брав активну участь у протестах та вуличних демонстраціях. Наразі він має імідж людини, здатної витягнути Перу з економічної прірви. Адже за освітою він економіст, а за політичними поглядами – лівоцентрист.
До того як стати політиком, Толедо навчався в Гарварді й навіть устиг попрацювати у Світовому банку. Окрім того, вагомим аргументом для виборців було й те, що він є вихідцем з індіанської сім’ї. Для бідних жителів країни саме він є людиною, яка втілила в собі мрії про краще життя і стрімко піднеслася від простого чистильника взуття до успішного економіста. Тож далі Алехандро Толедо і його команда будуватимуть у Перу капіталізм із людським обличчям.
|
|
