|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Втрачаючи...друга9 ДНІВ
Василь Стойчук для багатьох був знайомий як політично свідомий українець – один із зачинателів Товариства української мови “Просвіта”, як рухівець і депутат Львівської міськради першого демократичного скликання, як успішний підприємець. Колишній інженер-радіотехнік, він перейшов у стан підприємців в епоху “бізнесового” романтизму. Зрештою, початок 90-х років був епохою суцільного романтизму. Коли вірилося, що для ділової й творчої ініціативи, спрямованої на розбудову незалежної української держави, всі двері відкриті. Сьогодні ми беремо це слово – “розбудова” – в лапки. Бо десятирічний досвід майже кожного з нас гіркий. Упродовж тих років (вісім літ існування СП “Акан”, яке очолював Василь Стойчук) він намагався бути безкомпромісним і принциповим. Кажуть, що нікому не давав хабарів і працював без “даху”. Кажуть, що така поведінка підприємця в нашій теперішній ситуації небезпечна. Можливо, що за це він і заплатив життям... Але його аскетизм – самообмеження щодо себе й інших – був дуже природним. Трудоголік, який шалено працював. Завжди відкритий для творчої співпраці, підтримував усіляку конструктивну думку, не переводячи її на побутовий розвиток, а вбачаючи в ній щось перспективне для українства. Саме Василь Стойчук підтримав ідею створення нового українського журналу, лобіював її в середовищі підприємців. Завдяки йому у вересні минулого року вийшло перше число журналу “Річ” (це слово він сприймав як абревіатуру і розшифровував так: Робота. Ініціатива. Час). Учасники “Речі”, які знали Василя Стойчука упродовж останніх літ, цінували його за багато якостей. Він любив Антонича й Вітмена. Він умів розпізнавати суть і фальш на мистецькому вернісажі й на вечорі поезії; він багато читав. Ще він ходив у гори і бігав босим. Кожного ранку однією й тією ж стежкою. На Кайзервальді. Звідти він і пішов у вічність, залишивши на цій землі багато добрих слідів. Справа “Речі” – вижити, утверджуючи кожною своєю появою пам’ять про Василя Стойчука. Колеги, друзі, товариші по “Речі” |
|
|
