Сповідь і відпущення
За постановами ІІ Ватиканського Собору
ТАЇНСТВА
о. Ігор ЦАР
Мої дорогенькі! У св. Тайні Сповіді ми доступаємо відпущення гріхів і прощення вічної кари. Однак Сповідь не відпускає дочасної кари, яку нам належить відбути за наші гріхи тут на землі або в чистилищі. Саме цю дочасну кару відпускає нам свята Церква через відпусти. Отже, відпуст – це відпущення дочасних кар за всі гріхи минулого життя. По відпусті людина стає чистою і святою, як після Хрещення. Відпуст можна здобути тільки для себе або пожертвувати за душі в чистилищі. За інших живих людей його не можна жертвувати.
Хто сповідається бодай два рази в місяць і часто причащається, той не мусить для осягнення відпусту щоразу сповідатися. Повний відпуст можна здобути тільки один раз на день, а частковий – більше разів щодня.
Щоб набути повний відпуст, треба бути охрещеним, вільним від екскомуніки-викляття, не мати прив’язання до будь-якого гріха, навіть повсякденного, перебувати в стані освячувальної ласки, мати намір осягнути відпуст і виконати такі умови: Сповідь, Причастя і довільну молитву в наміренні Святішого Отця (Папи).
Відпуст з нагоди якогось свята вважається перенесеним на той день, на який переноситься і це свято. Коли для отримання відпусту вимагається відвідати церкву або каплицю, то це можна зробити від полудня попереднього дня аж до опівночі вказаного дня.
Повний відпуст можна отримати в таких випадках:
1. При першому Святому Причасті – всі учасники.
2. З нагоди першої Служби Божої священика – всі учасники.
3. З нагоди 25, 50 і 60-ліття священства – всі учасники.
4. За відвідини церкви у день храмового празника.
5. Кожної п’ятниці Великого Посту.
6. За відновлення хресних обітниць у суботу перед Пасхою.
7. З нагоди єпископських та канонічних чернечих візитів.
8. При вступі до новіціяту.
9. Монахи – у день складання перших обітниць.
10. За принаймні півгодинним побожним читанням Святого Письма.
11. Відправивши Хресну Дорогу або півгодини набожно читаючи про Страсті Христові.
12. Відмовивши вервицю в церкві, у прилюдній каплиці, в родині, в чернечій спільноті чи в побожному товаристві.
13. Вірні, які з побожним наміренням користуються хрестом, вервечкою, медаликом чи іконкою, посвяченими через Папу або єпископа, отримують відпуст у день святих апостолів Петра і Павла.
14. З нагоди Євхаристійного Конгресу.
15. Під час реколекцій та місій.
16. За пісню “Тебе, Бога, хвалимо” в кінці року.
17. За пісню до Святого Духа на Новий Рік.
18. Свята Мати Церква повна переживань за вірних (померлих) постановила спомагати Їх якнайчастіше і поручати Богові перед кожною Службою Божою. Тому душа, за яку було відправлено Службу Божу, одержує повний відпуст.
19. У годині смерті завжди можна осягнути повний відпуст, без огляду на те, що він уже був здобутий того ж самого дня. Якщо в годині смерті нема священика, який би дав розгрішення й папське благословення, з яким в’яжеться повний відпуст, тоді такого відпусту набуває кожний, хто збудив у собі щирий жаль за гріхи і є в ласці Божій, оскільки мав у житті звичай відмовляти хоч якісь молитви. Найкраще при тому послуговуватися святим хрестом.
Частковий відпуст набуваємо за такі молитви:
1. “Вірую в єдиного Бога”.
2. “Величає душа моя Господа”.
3. “Ангел Господній”.
4. Псалом 129: “З глибини взиваю до Тебе, Господи”.
5. Псалом 50: “Помилуй мене, Боже”.
6. “Оце я, добрий і пресолодкий Ісусе”.
7. “Душе Христова”.
8. “Під Твою милість”.
За стрілисті молитви:
1. “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного!”.
2. “Нехай буде благословенне ім’я Господнє!”.
3. “Дякуємо Тобі, Всесильний Боже, за всі Твої добродійства!”.
4. “Ти, що живеш і царюєш по віки вічні! Амінь”.
5. “Прийди, Святий Духу, запануй в наших серцях та запали в них вогонь Твоєї Святої Любові!”.
6. “Нехай благодать Святого Духа просвітить наш розум і серця!”.
7. “Ісусе, мій Боже, люблю Тебе над усе!”.
8. “Ісусе, в Пресвятій Тайні Євхаристії, помилуй мене!”.
9. “Пресолодке Серце мого Ісуса, вчини, щоб я любив Тебе щораз, то більше!”.
10. “Пресвятая Богородице, спаси нас!” – та інші...
Також частковий відпуст набуваємо за:
1. Акти віри, надії і любові.
2. Прийняття духовного Святого Причастя.
3. Вивчення або навчання катехизму.
4. Участь у прилюдних дев’ятницях перед святами.
5. Розважання.
6. Реколекції.
7. Знак святого хреста, вимовляючи: “В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь”.
8. Читання Св. Письма в короткому часі.
9. Відвідини Найсвятіших Тайн.
10. Побожне користування хрестом, вервичкою, медаликом, іконкою, посвяченими священиком. Але якщо ці предмети піддалися знищенню або були продані, то відпусту не отримаємо.
11. Сповнення своїх обов’язків та в щоденній праці возношення думки до Бога з покірною надією, додаючи стрілистий акт, хоча би подумки.
12. Всі діла милосердя щодо тіла й душі. Йдеться про всяку поміч потребуючим співбратам, навіть людям інших віровизнань, помагаючи їм особисто чи зі своїх дібр.
13. Відмовлення собі в дусі покути того, що є приємне для даної особи, і бажання практикувати чесноту християнського умертвлення.
|
|
