Дахи нашого міста
СЕМІНАР
Ігор МЕЛЬНИК
Учора в Інституті розвитку міста розпочався науково-практичний семінар “П’ятий фасад міста”. Йдеться про ту частину міських будівель, що їх ми, пересуваючись вулицями нашого міста, просто не помічаємо. І тільки якщо високо задерти голову (або, ще краще, піднятися на Високий замок, на ратушеву башту чи якусь дзвіницю), – можемо побачити червоні, зелені, ясно-сірі дахи, куполи, шпильчасті вежі та химерні архітектурні деталі, якими увінчані львівські кам’яниці, палаци чи храми.
Як розповів віце-президент Українського комітету ІКОМОС Роман Могитич, часом просто бракує майстрів, які могли б відреставрувати давні елементи дахів, а під час ремонтів зазвичай ідуть шляхом найменшого опору – навіть якщо коштів і не бракує. Так, зокрема, на колишньому костелі Бернардинів замість кольорової черепичної чи сланцевої покрівлі дах – за гроші німецьких спонсорів – покрили мідною бляхою.
Заступник начальника Управління охорони історичного середовища Держкомітету у справах архітектури та містобудування Віктор Вечерський зауважив, що бум переробки дахів у Львові лише починається, тоді як у Києві він уже в розпалі: повним ходом ведеться перебудова горищ, дахів під житло та офіси.
Микола Бевз, доцент архітектурного факультету ДУ “Львівська Політехніка”, навів досвід європейських історичних міст – Флоренції, Венеції, Ґрацу, в яких міська влада запровадила жорсткі обмеження на переробку ухилу та конфігурації дахів, заміну матеріалу покрівель. На жаль, на його думку, за останні десятиліття багато галицьких міст втратили свою унікальну урбаністичну панораму. Це стосується також і Львова, де такі об’єкти, як готель “Дністер”, телевежа тощо стали чужорідними елементами в історичному силуеті міста.
96 відсотків нових покрівель в Україні припадає на шифер та подібні матеріали, від яких уже давно відмовилися в західних країнах. Ці дані навів виконавчий директор ТзОВ “Браас-Україна” Зорян Мушак. Лише кілька відсотків припадає на черепицю та інші сучасні матеріали.
Експерт польського міністерства культури та національної спадщини – колишній львів’янин – Міхал Вітвіцький представив працю свого двоюрідного брата Януша Вітвіцького, який протягом 1931-1946 років створив пластичну панораму Львова кінця XVIII століття. Сьогодні у музеї “Міський арсенал” відкривається виставка фотографій цього макета нашого міста, який зараз є в одному з музеїв Вроцлава.
Сьогодні семінар продовжує свою роботу в Інституті розвитку міста, а
4-5 червня – у головному корпусі ДУ “Львівська Політехніка”.
|
|
