Прийшла епоха Руйнації
Загибель унікальної забудови деяких львівських районів є доконаним фактом
ВАРВАРСТВО
Оксана ОЛЕЙНЮК
Одними з найцікавіших мікрорайонів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. були дільниці Кастелівка, Новий Світ та Софіївка. Перші особняки на Кастелівці були спроектовані у 1889р. Відомо, що у 1885 році земля була придбана відомими львівськими архітекторами Ю. Захарієвичем та І. Левинським. З того часу розпочалася концептуально нова розбудова дільниці. Цей тандем архітекторів був надзвичайно плідним та творчо цінним і відіграв величезну роль у розвитку архітектури та будівництва Львова другої половини ХІХ поч. – ХХ ст.
Ситуаційна схема Кастелівки не датована, проте є підстави стверджувати, що створена вона раніше, ніж споруджено перші особняки (1889 р.), тобто десь у 1886-1888 рр. Архітектори добре продумали містобудівельну концепцію дільниці, яка на той час була, без сумніву, новаторською та оригінальною.
Містобудівельна ідея Кастелівки базувалася на ідеї створити гуманізоване, побудоване на глибокій єдності з природою середовище для життя людини. Це було принципове протиставлення архітектурному середовищу центральної частини міста, суцільно одягненому в камінь і цеглу та позбавленому зелені й свіжого повітря.
Кастелівка є безцінною за своїм містобудівельним плануванням, де ландшафт уперше виступив на перший план. У багатьох віллах на подвір’ях були водойми різноманітних конфігурацій та функцій, велика палітра рослинності в садах. При дослідженні садиб виявлена певна закономірність: елементи декору вілли відтворювали найпоширеніші види флори довкола будинку. Проектні пропозиції внесені таким чином, що вулиця підкреслювала складний рельєф місцевості, підпорядковуючись місцевому ландшафту.
І тепер ці унікальні, побудованні не лише на високому професійному та художньому рівні, а й з великою любов’ю до міста та його мешканців, вілли потрапляють в руки сучасних геростратів, які кидають шалені гроші на те, щоб поставити штампований пліт, дах з бляхи, пластикові вікна, а на них – кітчову кованину. Причому обовязково піднімаючи дах і вирівнюючи фантазійні абриси будівлі, яка донедавна була ілюстрацією до всіх архітектурних, історичних та мистецьких підручників, до форми прямокутника. Обов’язковим елементом такої “реставрації” також стало нищення старовинних садів й закладання клумб та газонів банальною плиткою.
Ситуація є просто катастрофічною. На очах руйнується культурний здобуток останніх століть. Усе викидається на смітник. Летять на смітник віконні рами, двері, одвірки та кахлі, які розроблялися десятком найвідоміших європейських фірм, що існують і до сьогодні в Австрії, Угорщині та Німеччині. Інкрустовані двері вивозяться на сміттєзвалище і заміняються броньованими, з обов’язковим шкарадним тафлюванням.
Мікрорайон Кастелівки був першим принципово новим у плануванні, його автори оперували містобудівельними й архітектурно-естетичними категоріями водночас. Велике значення приділялося екстер’єру кожної парцелі, вони були надзвичайно різними, але при цьому мали спільні стилістичні риси.
Простір споруди і оточуючий простір вступають тут у принципово новий зв’язок поміж собою: вони не конкурують, а творять єдине ціле. Система криволінійних вулиць сприяє цьому, надаючи можливість повноцінно та динамічно оглядати фасади, створюючи несподівані ракурси. Архітектура та природа творять ансамбль. І цей ансамбль зараз руйнується.
Якщо так справи підуть і далі, то ми будемо споглядати Львів лише на бронзових та жовтих архівних фотокартках, сидячи за одноразовою склянкою розчинної кави...
P.S. Коли верстався номер, стало відомо, що неторкану до цього часу ковану браму на вул. Чупринки, 38 розфарбували у їдкі біло-жовто-зелені кольори.
|
|
