BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 1 ЧЕРВНЯ 2001 року |

Хто винен у виезенні фресок Бруно Шульца?



© ПОСТУП
Знахідка, якою недовго тішилися

Здавалося, ще зовсім недавно сенсацією була знахідка знімальної групи режисера-документаліста з Гамбурга Беньяміна Гайслєра, якій 9 лютого цього року пощастило віднайти настінні розписи дрогобицького химерника світової слави Бруно Шульца, а вже європейські мас-медіа заполонили інші сенсаційні повідомлення про зникнення цих фресок.

Одразу після відкриття фресок львівський культуролог Юрко Прохасько, який співпрацював із групою Гайслера, 23 лютого докладно описав у “Поступі” трагічну історію створення цих розписів, довгі роки наукових пошуків та успіх самого відкриття.

Нагадаємо, що, виявивши малюнки на стіні однієї з кімнат, творча група фільму “Знайти образи” одразу ж офіційно поставила до відома німецького посла, міністрів культури України, ФРН та Польщі. Міжнародний консиліум мистецтвознавців, до якого входив і директор ЛДГМ Б. Возницький, підтвердив автентичність поліхромії та авторства Б. Шульца.

Під час оформлення знахідки узгодження міждержавних формальностей відбувалося в рамках чинного законодавства. Групі першовідкривачів належали ексклюзивні права на публікацію візуальних зображень. Право розпочати розчистку фресок надали реставратору Агнешці Кійовській із Варшавського національного музею, скерованоій польським міністерством культури. Фонд Круппа заповзявся надати 300 тис. у.о. на відселення 5 родин й улаштування в колишній “віллі Ландау” Центру міжнародної співпраці, де б була збережена і відреставрована меморіальна кімната Б. Шульца. Міська влада уклала угоду з мешканцями про те, що до завершення реставрації вони відповідатимуть за збереження розписів.

Коли і що зникло?

Внаслідок розчистки поліхромії з-під тинькових нашарувань А. Кійовська закріпила 5 фрагментів відкритої площі розмірами 20x15 см (загальна площа розписів становить, за словами Б. Возницького, 190x250 см). Для розпису кімнати 5-річного Вольфа-Дітера та 3-річної Гельги – дітей офіцера СС Фелікса Ландау, який використав хист єврейського митця в час Голокосту, – Бруно Шульц обрав казковий сюжет, персонажами якого були гноми, Король, Королева, Блазень, Принцеса, Фірман. Експерти вважають, що настінне зображення Фірмана є нічим іншим, як автопортретом Б. Шульца!

Нещодавно сусід, який приносить ліки подружжю похилого віку, що мешкає у квартирі, де мала місце знахідка, зауважив, що відкритих настінних розписів там уже немає, а одна стіна комірчини завішена тканиною. Так з’ясувалося, що власники помешкання передали фрески на зберігання до Інституту пам’яті мучеників і героїв Голокосту “Яд Вашем” в Єрусалимі, отримавши за триденні тимчасові незручності 100 доларів. Ті троє осіб, які з подачі міських властей звернулися до стареньких, були фахівцями своєї справи: “Працювали дуже добре і делікатно обходилися з розписами,” – переконані власники.

Ця звістка вже з тиждень не сходить зі сторінок європейської преси. І саме упродовж цього тижня посадовим особам Дрогобича якось вдавалося уникати прямої відповіді на зливу запитань журналістів і дипломатів. Візит генерального консула РП К. Савіцького до мера Дрогобича О. Радзієвського виявився безуспішним. Допоки в польській пресі не з’явилося офіційне підтвердження від речника “Яд Вашем”, що цей інститут придбав фрески Шульца, зародилися було навіть підозри, що це справа рук шахраїв. Однак від 29 травня сумнівів у причетності “Яд Вашему” до вивезення фресок уже немає.

Хто і як відреагував на викрадення?

Начальник обласного управління культури Роман Лубківський у вчорашній розмові з кореспондентом “Поступу” повідомив, що після неодноразових кількаденних вимог до представників влади міста Дрогобича подати якусь інформацію про випадок зі зникненням фресок Б. Шульца він, не отримавши відповіді, врешті був змушений надіслати запит телеграмою. У відповідь на неї 30 травня надійшла факсограма, у якій містилося підтвердження інформації щодо вивезення настінних розписів “представниками однієї (!) країни” – як дипломатично висловився колишній посол. На прохання уточнити, якої саме країни, адже це не становить державної таємниці, Р. Лубківський згодився, що йдеться про Ізраїль.

Окрім іншого, в цій факсограмі посадові особи Дрогобицької мерії стверджують, що представники місцевої влади не були поставлені до відома щодо демонтажу фресок. Цим же документом, який Роман Лубківськиий зберігає для слідчих органів, вони дають зрозуміти, що самі здивовані подібним випадком – і що вони в жодному разі не сприяли представникам “Яд Вашем” у вивезенні фресок Шульца, а тільки познайомили їх із власниками помешкання, де виявлено розписи.

Нагадаємо, що зовсім протилежне заявила 29 травня прес-секретар “Яд Вашем” Айріс Розенберг. З її пояснень випливало, що ще від березня представник “Яд Вашем” Марк Шрауберман (який, за словами професора мистецтвознавства Ф. Петрякової, є колишнім працівником Львівського історичного архіву) зустрічався з мером Дрогобича О. Радзієвським і керівником відділу культури М. Міхацем. З останнім Шрауберман неодноразово контактував, телефонуючи йому. Міхац і заступник мера Т. Метик організували йому зустріч із власниками помешкання, де знайдено фрески. Про всі свої подальші дії Шрауберман відкрито інформував міських керівників, а вони з ним співпрацювали аж настільки, що навіть заопікувалися упакуванням фресок. Після завершення оборудки, як стверджує Айріс Розенберг, мер О. Радзієвський надіслав у “Яд Вашем” (директор – Авнер Шалем) листа, в якому написав, що цінує співпрацю між цією організацією і Дрогобичем.

Директор Інституту церкви і суспільства Мирослав Маринович вважає: “Навіть якщо фрески Бруно Шульца й будуть зберігатися у “Яд Вашем”, це не може мене тішити. Бо я вважаю, що їм належить бути там, де вони були створені. Дії працівників “Яд Вашему” видаються мені неадекватними щодо пам’яті самого Шульца і щодо українського законодавства, яке поширює свою опіку над недавньою знахідкою. Також можу тільки висловити жаль щодо тієї ціни, за яку мешканці погодилися віддати фрески. Це означає, що український народ доведений до жалюгідного існування – і навіть не знає, чого насправді варті такі твори. Ця подія, при всій її сумовитості, нарешті допоможе дрогобиччанам усвідомити, що значить цей митець для міста. На жаль, шульцівських конференцій у колишньому педінституті було для цього замало... “

Хто відповідатиме за порушення закону?

Наскільки всупереч закону відбулося вивезення фресок до Ізраїлю і наскільки до цього причетні дрогобицькі чиновники, належить дати оцінку фаховим правникам. Поки що ні Б. Возницький, ні Р. Лубківський не визначилися, хто ж має звернутися до прокуратури щодо порушення справи: Львівське обласне управління культури чи Галерея мистецтв. Однак, як запевнив Р. Лубківський, окрім цього, буде проведено й службове розслідування інциденту.

Р. Лубківський вважає, що відбулося грубе порушення українського законодавства, однак від висловлення прямих звинувачень конкретним особам, які представляють виконавчу владу Дрогобича, він утримується, хоча й не відкидає й того, що могли мати місце якісь зловживання.

“Управління культури ніхто не повідомляв про те, що планується вивезення фресок,– пояснив Р. Лубківський. –Адже тепер прямої вертикалі підпорядкування органів місцевого самоврядування нашому управлінню немає. Ми можемо тільки координувати, рекомендувати, давати згоду на затвердження кадрових кандидатур...”

Офіційну позицію щодо вивезення фресок управління культури має намір викласти у комюніке для ЗМІ. А приватне пояснення Р. Лубківського, чому Україна втратила історичну пам’ятку, базується на тому, що довкола знахідки виникнув надмірний ажіотаж, який спричинив емоційну інвазію, тобто ситуацію, коли багато сторін намагалися наввипередки заявити про свої права на пам’ятку.

Відтак приїзди різних делегацій, журналістських груп тощо стали просто неконтрольованими, тож охоронних зобов’язань важко було дотримати. За такої ситуації працівникам “Яд Вашем” вдалося переконати власників приватизованого помешкання, що пам’ятка також є їхньою власністю і вони цілком правомірно можуть нею розпоряджатися.

У розпорядженні Р. Лубківського є ксерокопія дарчої, за якою власники помешкання буцімто дарують фрески ізраїльському інституту Голокосту. Документ доволі дивний: кілька рядків, написаних тремтячою старечою рукою, – а внизу підпис Шрайбермана з приміткою “Принял”. І жодної печатки, яка б засвідчувала те, що документ пройшов нотаріальну верифікацію!

“Ми маємо твердий намір, – заявив Р. Лубківський, – домагатися повернення фресок в Україну через канали міністерства культури та МЗС. І ми вже надіслали туди листи, в яких виклали суть справи”.

Крадій повертається на місце злочину?

Отже, те занепокоєння, що його викликало в Європі викрадення фресок Б. Шульца, в Україні ще тільки здіймає першу хвилю. І навіть далеких від високої політики й дипломатії людей дивує те, як за подібний інцидент ще ніхто з наших урядовців не позбувся посади, не пішов у відставку, не був затриманий для з’ясування обставин... Адже щоби залагодити таку справу законно, як на тому наголошує речник “Яд Вашем”, недостатньо сумнівної дарчої. Потрібні ще й дозвіл відділу експертизи на переміщення за кордон такого раритету, дозвіл митних служб, безліч інших погоджень і дозволів, які покликані запобігати контрабанді історичних пам’яток. Б. Возницький повідомив, що за часів СРСР справу про перемитництво мистецьких цінностей відкривали, коли їхня вартість перевищувала 10 тис. тодішніх карбованців. Коли вартість контрабанди була меншою, то перемитника не затримували, а просто конфісковували предмети контрабанди.

“Зараз же все скидається на те, що це була свідомо запланована операція, адже з таким вантажем не так уже й легко перетнути кордон, – розмірковує Б. Возницький.– Шрайберман підходив і до мене, але про наміри не говорив і за жодним дозволом не звертався”.

До речі, ще не дійшли згоди щодо того, проти кого порушувати справу: проти власників чи проти міських влад.

І насамкінець: є інформація, що ізраїльтяни мали намір незабаром знову прибути до Дрогобича. Та навряд чи вони відважаться на такий крок, зважаючи на широкий резонанс коментарів до цієї події. Хоча... Якщо не буде належної реакції з боку правоохоронних органів, то й та третина Шульцевих фресок, яка ще зостається в Україні, може бути втрачена...

Матеріал підготували: Наталя КОСМОЛІНСЬКА, Вікторія ПРИХІД,
Марта ҐАРТЕН

POSTUP - ПОСТУП
№83 (741),
1 ЧЕРВНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Хто винен у виезенні фресок Бруно Шульца?
·Гію Гонгадзе поховає ЖЕК?

ПОГЛЯД
·Хто винен у виезенні фресок Бруно Шульца?
·Спогади на Академічній

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Несподівана знахідка
·Студенти знайшли захисника?
·ЖЕКам альтернативи немає?
·Проїзний квиток на... день
·На Львівщині буде платна магістраль
·600 гривень для депутата
·Найкращих чекають нагороди
·Квартир для відселенців ще не знайдено
·Вище крокви, будівничі!
·На оздоровлення бракує коштів
·Студенти бавляться

ПОСТУП З КРАЮ
·Суддя Замковенко потрапив до лікарні
·"Секретарська" зброя Кучми

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Знову суд над Дем"янюком
·Уже ні "Медиа-Моста", ні Рема В"яхірєва
·Корумпованого міністра - за грати
·Відшкодування - за два тижні

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Росія посилює економічний контроль над Україною
·У будь-якому випадку виграє "Газпром"...
·Бізнес в Україні
·СВІТ

ТЕМА ПОСТУПУ
·Прийшла епоха Руйнації
·Мій дім - моя фортеця
·Мого Львова більше немає

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Роман Ревакович: Присутність України у світі засвідчить музика!
·Знову геніальна підробка

НАС 800 ТИСЯЧ
·"Екстрім" по-українськи
·Населення Львова в дзеркалі опитування громадської думки

СПОРТ-ПОСТУП
·Каряка як продовження процесу
·СПОРТ-БЛІЦ
·В Олімпіаді візьмуть участь усі НХЛівці
·Кінець мрій, надій і сподівань

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Музика під коньяк