Населення Львова в дзеркалі опитування громадської думки
ПОРТРЕТ
Андрій САДОВИЙ
Стать.
За даними обласного управління статистики на початок 2000 року жінки у населенні Львова складали 51,8 %, а серед дорослого населення – 52,5 % (у проведеному опитуванні – 52,2 %). Ці відсотки є найнижчими за минуле століття.
Вiк та освіта
Протягом минулого століття населення старішало – зменшувалась частка мешканців, молодших за 30 років, натомість постійно зростав відсоток мешканців, старших за 45 років, зокрема
60-и років. Населення Львова за освітою розподіляється таким чином: середня (у т.ч. незакiнчена) – 45,7 %; середня спецiальна – 27,0 %; вища (у тому числi незакiнчена) –27,3 %.
Матерiальний стан
Суб’єктивна оцінка матеріального стану показала, що 2/3 населення оцінює його як низький, 31 % – як середній і лише близько півтора відсотка – як високий. У тих самих двох третин львів’ян на харчування йдуть майже всі доходи; у 27,8 % – приблизно половина і в 6 % – менше ніж чверть доходів. Для 30 відсотків мешканців міста додаткові засоби існування дає особисте підсобне господарство; для 16 % – допомога родичів, ще для 11 % – соціальна допомога.
Нацiональнiсть та конфесiя
За даними опитування, 85 відсотків мешканців міста є українцями, 12 % – росіянами; 79 % у приватному спілкуванні послуговуються українською мовою, 20 % – російською.
45 % населення Львова є вірними УГКЦ, 31 % вважають себе православними УПЦ Київського патріархату, 3 % – Московського патріархату, 5 % ідентифікують себе з Українською автокефальною православною церквою, ще
3 % – з іншими християнськими релігіями. Невіруючими (атеїстами) назвало себе менше ніж половина відсотка опитаних, натомість 12 % не змогли відпо
вісти на запитання про конфесійну приналежність. Характерно, що серед практикуючих християн – тих, хто бере участь у богослуженнях хоча б раз на тиждень, частка греко-католиків суттєво вища – 70 %, православних УПЦ КП – 15 %, УАПЦ – 3 %, УПЦ МП – 2 %.
Походження
56 % львів’ян живуть у місті від народження, 19 % народилися в Галичині (сюди можна додати ще 2 % респондентів, які є переселенцями з тієї частини Галичини, що після війни відійшла до Польщі), ще 3 % походять з інших областей Західної України, а з решти регіонів України – 11 %. 4 % мешканців Львова народилося в Росії, ще 3 % – в інших республіках колишнього СРСР.
Батьки 33 % львів’ян теж народилися у Львові, 31 % – у містах (16 %) та селах (15 %) Галичини, 7 % – в містах (4 %) та селах (3 %) інших областей Західної України, 16 % – решти областей України,
9 % – інших республік колишнього СРСР (у т.ч. з Росії – 5 %).
Найбільші проблеми
Відповідаючи на відверте запитання “Яка проблема є головною для Вас?”, 62 % зазначили відсутність грошей, по 14 % – проблеми безробіття, житла та здоров’я. Відповідно, серед проблем, що стосуються львівських респондентів, домінантними (83 %) є матеріальна, далі – здоров’я (53 %), працевлаштування (36 %), житло (теж 36 %). Близько чверті львів’ян турбують проблеми фізичної та громадянської безпеки (27 %), влаштування дітей, власного навчання, проведення вільного часу (26 %), ладу в родині
(24 %). Політичні проблеми в країні (на грудень 2000 року) хвилювали 19 % мешканців Львова – більше, ніж такі комунальні проблеми, як транспорт (16 %) чи тепло-, водо-, електропостачання (14 %).
А на запитання “Чого Вам бракує зараз у житті?” львів’яни відповідали так. Бракує (у %): інформацiї – 7; розумiння i теплоти з боку рiдних – 9; освiти – 10; оптимiзму, зiбраностi, вiри у свої сили – 11; умов для вiдпочинку – 16; можливостей для самореалiзацiї – 19; часу – 24; здоров’я – 41; грошей – 66.
Характерно, що гострота проблем зі здоров’ям різко зростає із віком; ця ж тенденція спостерігається і з проблемами пошуку розумiння й теплоти з боку рiдних. З іншого боку, проблеми браку часу, освіти, працевлаштування (самореалізації) і, меншою мірою, оптимізму та віри у власні сили зі зміною віку втрачають актуальність.
Місця, які найбільше подобаються
За відповіддю на питання “Якi мiсця у Львовi Вам найбiльше подобаються?” львів’яни фактично поділилися на три приблизно однакові групи: ті, яким подобається старе місто як архітектурний ансамбль (37 %); ті, яким найбільше подобаються львівські парки (28 %), та ті, яким у Львові однаково подобається і те, і друге (32 %).
Переїзд
Бажання виїхати за межі України задекларувало 27 % респондентів, з них за наявності можливостей 2 % вибрало б Росію, 1 % – іншу пострадянську республіку, решта 24 % – інші країни. Серед тих, хто не збирається покидати Україну – 70 % львів’ян не мають наміру виїжджати зі Львова, 7 % воліло би жити в іншому місті Галичини, 3 % – на селі,
6 % вагалось із відповіддю.
85 відсотків львів’ян влаштовує район, в якому вони проживають, а ще 3 % не впевнені в цьому.
Ідентифікація
Найпотужніше львів’яни ідентифікують себе як українці – в першу чергу зараховують себе до цієї категорії
32 % і ще 26 % – в другу чергу. Майже не поступається за ідентифікаційною потужністю категорія “львів’яни” – саме так усвідомлює себе половина мешканців Львова (22 % – у першу чергу і 28 % – в другу). По 17 % респондентів ідентифікує себе як галичан та як європейців, суттєво менше – 5 % – як радянську людину.
Останнім часом знову став актуальним пошук відповіді на запитання щодо бажаного шляху розвитку Галичини в разі приєднання України до союзу Росiї із Бiлоруссю. Відповідаючи на питання “Якби Україна приєдналася до союзу Росiї із Бiлоруссю, як мала би повестися Галичина?”, голоси респондентів розподілились таким чином: “Вiтати приєднання” – 8 %; “Усе це – не мої проблеми” – 11 %; “Важко відповісти” – 16 %; “Нiчого не робити, подивитись, що з того вийде” – 9 %; “Добиватися автономiї вiд Києва” – 11 %; “Боротись за самостiйну Галицьку державу” –
29 %; iнше – 15 %.
Характерно, що “Боротись за самостiйну Галицьку державу”збирається 59 % респондентів, що активно беруть участь у політичних заходах, 33 % львів’ян із вищою освітою та 83 % тих, хто оцінює свій рівень матеріального забезпечення як високий.
Значно менша диференціація львів’ян під час відповіді на запитання щодо вирішення “хронічної” проблеми львівсько-варшавських відносин – проблеми польських військових поховань на Личакові: 11 % не чули про цю проблему, ще 15 % вагаються із відповіддю; серед решти 68 % бажають залишити все, як є зараз, 30 % – відновити все, як було до 1939 року, 2 % – знищити весь пантеон.
На запитання “Скажіть, будь ласка, коли Ви комусь кажете, що Ви львів’янин (-ка), то Вам при цьому?” “Приємно” відповіли 82 % респондентів, причому серед тих, хто ідентифікує себе в першу чергу як “львів’янин”, цей відсоток складає 89 %, як “українець” – 92 %, як “галичанин” – 96 %, що свідчить на користь нашої гіпотези, викладеної у концепції розвитку міста, у якій важливою рисою покликання нашого міста називалась його ідентифікаційність.
На підтримку того, що рисами природного покликання Львова є метрополійність, естетика та освітність свідчать наведені вище дані про позитивну оцінку мешканцями міста можливостей та умов Львова лише щодо цих функцій (задоволення iнформацiйних потреб, проведення вiльного часу, дозвiлля, задоволення iнтелектуальних й естетичних потреб, полiтичної i громадської дiяльностi, освiтньо-виховнi можливостi) і низький рівень відчуття дефіциту задоволення цих потреб.
|
|
