| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Львівський цукор уже не львівськийНаразі навіть обласна влада не знає про наміри нових власників львівських цукрових заводівПРИВАТИЗАЦІЯІванка ПОПОВИЧ
“Десь приблизно два чи півтора місяці тому я сам зовсім випадково дізнався про те, що на Львівщині приватизовано чотири із п’яти цукрові заводи, – таку сенсаційну новину повідомив перший заступник голови Львівської облдержадміністрації, який керує аграрним сектором, Ярослав Гадзало під час прес-конференції. “Мушу зізнатися, що для мене це стало несподіванкою, і на сьогодні досі немає повної картини, як виглядатиме робота цих заводів у майбутньому, ситуація досі залишається нез’ясованою”, – сказав він. Схоже на те, що відтепер диктувати політику на цукропереробному ринку Львівщини буде рівненська структура “Дубно-цукор”, котра викупила контрольні пакети акцій Золочівського, Ходорівського та Самбірського і приблизно 40 % акцій Радехівського цукрових заводів. Таким чином, на Львівщині залишився єдиний неприватизований цукровий завод – Краснянський, котрий (між іншим, уже не працював минулого року), є одним із найстаріших заводів і єдиним, що працює на мазуті. Як повідомив Ярослава Гадзала новий власник заводів, “Дубно-цукор”, що є власником двох чи трьох цукрових заводів на Рівненщині, уже розпочав перші кроки у напрямку впровадження власної політики роботи підприємств – звільнено із займаних посад усіх директорів. Щоправда, директор Золочівського цукрового заводу вже подав до суду скаргу на незаконне звільнення, а проблеми із Радехівським виглядають дещо інакше – наразі на заводі працюють два директори, а трудовий колектив цього заводу звернувся до Фонду держмайна з проханням передати їм у власність 10 % акцій, що залишилися у власності держави. Ще дивніше виглядає ситуація із Ходорівським заводом. За словами Ярослава Гадзала, новий власник на цьому заводі хоче переробляти цукрову тростину. “Таке рішення виглядає доволі дивним, – переконаний Гадзало. – Оскільки відомо, що існує обмеження на ввезення в Україну цукрової тростини”. На думку Ярослава Гадзала, прихід нових власників не повинен вплинути на цінову політику. Хоча зрозуміло, оскільки урядом України встановлено лише нижню межу вартості цукру – 2 грн., то верхня межа може коливатися у дуже широкому діапазоні. Проте він запевнив журналістів, що переконаний у тому, що “в обладміністрації існують певні механізми впливу на діяльність приватної структури, бо йдеться про роботу важливих підприємств області, і ми не допустимо, щоби ці заводи закрили”. |
|
|