Пацієнтку кололи радіоактивним йодом
ХАЛАТНІСТЬ
Зоряна ІЛЕНКО
Після кількарічних поневірянь чоловіка Олександри Городович, котра через неправильне лікування втратила щитовидну залозу і тепер змушена підтримувати свій стан здоров’я завдяки дорогим гормональним препаратам, прокуратура Львівської області таки порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого дев’ятьма статтями Кримінального кодексу України.
Свого часу “Поступ” уже розповідав про трагедію цієї сім’ї. Взимку 1995 року Олександра трохи занедужала. Вона звернулася у Львівську міську поліклініку № 2. Там їй порекомендували обстежитися в ендокринологічному диспансері (виникла підозра, що виною всього є порушення функцій щитовидної залози). У диспансері сказали, що обладнання для обстеження в них немає і порадили звернутися в онкоцентр, у відділення радіоактивних ізотопів.
Завідувач цього відділення, куди жінка прийшла на консультацію, навіть не скерувала пацієнтки на аналіз крові (хоча згодом в історії хвороби такий запис дивним чином з’явився) щодо вмісту гормонів щитовидної залози, а лишень оглянула і призначила вживати мерказоліл та анаприлін. Ті препарати, на думку фахівця, повинні були стабілізувати функції щитовидної залози. Лише через півроку амбулаторного лікування пацієнтку скерували на ультразвукову діагностику, яка показала, що в Олександри розміри щитовидки в межах норми, вона є гомогенною і не має вузлових змін. І лише радіоімунологічне визначення показало, що в сироватці крові знижений вміст гормонів – трийодтироніну та тироксину.
На це завідувач відділу запропонувала введення якогось нового медпрепарату вартістю у 50-70 доларів. Препарат, назви якого сама завідувачка так і не спромоглася пригадати, загалом вводили п’ять разів протягом грудня 1995 – липня 1996 років. Коли хвора прийшла на останню процедуру, у відділенні щось святкували. Тому, аби нікому не заважати, зробили ін’єкцію у ... туалеті. Хвору посадили на унітаз і зробили укол, навіть не накладаючи на руку джгута.
А вранці до пацієнтки прибігла дозиметристка, яку скерувала завідувачка, для заміру радіаційного фону у квартирі. Лише тоді у сім’ї дізналися, що дефіцитний препарат – радіоактивний йод-131. За якийсь час Олександра впала в коматозний стан. А на черговій зустрічі із пацієнткою заввідділу спробувала домовитись...
Отже, Олександра знову довірилася. Коли 1998 року пацієнтка поскаржилася, що їй не стає краще, завідувач відділу заявила: “Тобі все одно вже ніщо не допоможе, краще вмирай...”. На даний час матеріали кримінальної справи перебувають у розпорядженні генпрокуратури України. Про це “Поступ” повідомив в. о. начальника управління нагляду, старший радник юстиції прокуратури Львівської області І. Данькевич.
|
|
