|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Чого не вистачає львів"янину?СОЦІОЛОГІЯМаріанна РОМАНЕНКО
з боку рідних не вистачає тільки 9 відсоткам опитаних. Такі дані оприлюднені Інститутом розвитку міста під час конференції “Соціологічний портрет Львова”. За словами депутата міськради Ореста Друля, опитування проводилося до того, як розпочалася робота над концепцією розвитку Львова. І час від часу для коригування роботи треба знову й знову зважати на соціологічний стан міста. Директор Інституту розвитку міста та один із авторів “Соціологічного портрета Львова” Андрій Садовий втішений, що дані опитування підтверджують правильність напрямку, який обрали автори концепції, роблячи ставки на освіту та освічених громадян. Недаремно опитування показало, що у Львові 27,3 відсотка мешканців із вищою освітою. Причому найбільша частка з них припадає на молодь до 29 років та зрілих людей, які можуть щось вирішувати. Спираючись на дані опитування, депутат міської ради Тетяна Крушельницька сказала, що одну п’яту дорослих мешканців міста, які впевнені у своїх силах та гадають, що саме від них залежить їхній добробут, можна залучати до певних громадських робіт. Адже, відповідаючи на питання анкети, львів’яни вказали, що дуже люблять своє місто. І найбільше захоплюються старим містом. Хоча, за словами Олександра Фільця, дуже зворушує і локальний патріотизм, коли опитувані зазначали, що їм подобаються нові райони, де вони мешкають та навіть їхній конкретний панельний будинок. Дуже низько львів’яни оцінили задоволення своїх громадянських потреб, тобто – доступність, компетентність і некорумпованість муніципальних службовців та працівників правоохоронних органів. Далі в порядку спаду незадоволеності йдуть пункти “громадський порядок”, “самореалізація”, “охорона здоров’я”. І найменші претензії до міських комунікацій та задоволення побутових потреб. Звертаючи увагу на роботу Ореста Друля про асиміляційні та акультураційні процеси у Львові, представник Інституту народознавства Роман Кісь повідомив, що аналогічні дослідження проводилися у студентському середовищі Харкова та Донецька. І дали змогу визначити, що останнім часом соціо-престижний статус українського мовлення знизився. “Внаслідок аморфності суспільства відбувається дифузія злодійського жаргону у молодіжну мову. І тепер молодь користується такими словами, як “тіпа”, “прікол” та іншими, які притаманні дещо іншій субкультурі”, – вважає Роман Кісь. Бажання виїхати за межі України задекларувало 27 відсотків респондентів. На цей пункт особливо звернула увагу Почесний консул Канади в Україні Оксана Винницька. Вона вважає, що це є дуже багато. “Я припускаю, що все це – молодь, головним чином чоловіки із вищою освітою”, – каже вона. Таких тепер країни із розвиненою економікою із радістю приймають. Причому, на думку Винницької, виїхати прагнуть саме ті, хто вважає, що від їхніх дій багато що залежить. А залишаються в місті ті, хто, за даними опитування, зневірився у власних силах. Такі дані суттєво мають змінити обличчя Львова. Однак учасники конференції вирішили, що опитуванню бракує деяких даних. Наприклад, за словами представника обласного управління містобудування та архітектури Романа Миха, доцільно було б мати повнішу інформацію про те, що львів’ян не влаштовує у нашому місті. А також думку молоді про реалізацію концепції розвитку Львова, тому що саме їм доведеться втілювати це в життя. Учасники конференції вважають, що до наступного опитування варто виробити критерій шляхетності й окремо дослідити невеличку групу лідерів та більшу масу тих, кого ведуть. Цікаво також отримати повну картину про етнічну структуру криміналу, тому що на Сихові він один, у центрі – інший. Дослідити соціальний світ “товчків”, бо там може виявитися найбільший сплеск патріотизму. Головний архітектор міста Володимир Швець вважає, що варто включити у наступне опитування питання, як львів’яни збираються погоджуватися із рішеннями вибраної ними самими влади та підпорядковуватися їм. Наступна конференція, яку проведе Інститут розвитку міста, буде присвячена деталізації конкретних напрямків із “Соціологічного портрета Львова”. |
|
|
