Хто "посватає" "Львівводоканал"?
ПОЗИЦІЯ
Іванка ПОПОВИЧ
“Такий фінал у відносинах між ВАТ “Львівобленерго” та МКП “Львівводоканал”, в результаті якого постраждали передусім мешканці Львова, я передбачав ще у грудні минулого року, – заявив учора журналістам під час “круглого столу” заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань паливно-енергетичного комплексу Леонід Мельник.
На думку Леоніда Мельника, ідеї Василя Куйбіди про створення власного генерування завдяки встановленню вітрових електростанцій біля кожної водонасосної станції є абсолютно утопічними й нереальними. Він переконаний, що “проблема не в тому, звідки чи в кого брати електроенергію, а в тому, що за неї необхідно платити”.
Слушним було зауваження присутнього під час “круглого столу” депутата Львівської міської ради Михайла Космини. “Перш за все необхідно здійснити аналіз платоспроможності споживачів, тобто мешканців Львова, – вважає Михайло Космина. – Адже якщо проаналізувати, за що в першу чергу платять львів’яни, то стає очевидним, що це ті види послуг, позбутися яких через заборгованість найпростіше. З цієї точки зору стає зрозумілим, що оскільки відключити подачу води в помешкання окремо кожному неплатнику технічно значно важче, аніж, скажімо, відключити телефонічні послуги, то можна зробити логічний висновок, що споживачі платять насамперед не за воду чи газ, а за телефон та електроенергію”.
А що стосується питання приватизації “Львівводоканалу” або ж тимчасової оренди чи передачу його у концесію, то Леонід Мельник зазначив: “Мені абсолютно байдуже, хто цим буде займатися. У першу чергу, я переконаний, що міська влада повинна провести конкурс на кращого орендаря чи концесіонера – і подати це на розгляд міських депутатів.”
Як зізнався “Поступу” депутат міської ради Володимир Гірняк, він саме від Леоніда Мельника уперше почув інформацію про те, що, окрім ВАТ “Львівобленерго”, претендентами на оренду є ще й певна французька фірма, представник якої зараз працює в Україні. А також про те, що комунальними підприємствами цікавляться німецькі фірми та українська державна структура “Укрресурси”.
На думку Володимира Гірняка, на сьогодні з боку “Львівводоканалу” чітко проявляється небажання надавати необхідні дані про роботу підприємства членам тимчасової депутатської комісії, що займається аналізом роботи “Львівводоканалу”.
“Міський бюджет Львова занадто бідний, щоби інвестувати у розвиток таких міських комунальних підприємств, як “Львівводоканал”, – вважає Леонід Мельник. – Тому я переконаний у тому, що на даному етапі передача чи всього підприємства частини в оренду або концесію – це вихід зі становища, що склалося.” Також він переконаний у тому, що, незважаючи на те, у чиїй власності буде “Львівводоканал”, необхідно вирішити питання стовідсоткової оплати мешканцями Львова за спожиту воду. І в даному разі запровадження єдиної книжки оплати за електроенергію та воду дасть можливість впливати на споживачів. Оскільки неможливо індивідуально відключити боржникові воду, то запровадження цієї книжки дозволить відключати електроенергію не лише тим, хто не платить за електроенергію, а й водночас і тим, хто не платить за воду. “Споживача необхідно змусити платити – і лишень закликами та зверненнями тут неможливо обмежитися, – переконаний Леонід Мельник. – Хоча треба зазначити, що за останній період рівень проплати за спожиту воду зріс від 20% до 60%, але цей рівень є явно недостатнім”.
Проте, незважаючи на аргументи, наведені керівником ПЕКу стосовно доцільності запровадження єдиної книжки оплати за воду та електроенергію, на думку Володимира Гірняка, така система впливу на розрахунки споживачів суперечить чинному законодавству та не дасть необхідних результатів. “Не можна відключати електроенергію, якщо споживач заплатив за неї, лише тому, що він не розрахувався за спожиту воду, аргументуючи це тим, що технічно можливо відключити електроенергію, а не водопостачання – і цим самим впливати на рівень оплати”.
|
|
