Миколаїв та околиці у вирі історії
КРАЄЗНАВСТВО
Іван СВАРНИК
Гнатів Ярослав. Кам’яна господиня. – Львів: Місіонер, 2001 – 200 с.
Ярослав Гнатів як історик-дослідник, можливо, через свою технічну освіту й аналітичний склад мислення зробив те, що рідко вдасться “чистим” історикам – він поєднав у своїх творах методику дослідження різних дисциплін: історії, літературознавства і книгознавства, культурології і біографістики, топоніміки й антропонімії, не кажучи вже про генеалогію, джерелознавство й історію церкви.
А коли додати чудове знання автора літератури предмета, пристрасть до колекціонування книжок, документів, світлин, графіки й інших творів мистецтва – то зрозуміло, що саме з-під неспішного пера Ярослава Гнатіва повинна була з’явитися ця книга.
“Кам’яна господиня” – це, власне, збірка із чотирьох літературно-науково-документальних есе. Як слушно зауважив у передмові до цієї збірки Іван Гречко, усі чотири частини твору (“Кам’яна Господиня, або Дитячі роки Миколи Голубця”, “Боївка “Воля”, “Думаю і вірю” та “Плем’я Шуха з-над Дністра”) пов’язані місцем дії. Стрижнем, навколо якого обертаються всі події, є містечко Миколаїв над Дністром і його найближчі околиці – “мала Батьківщина автора”.
Перша розповідь – про життя видатного літератора, історика й мистецтвознавця Миколи Голубця – є прикладом надзвичайно глибокого текстологічного, джерелознавчого і генеалогічного аналізу художньо-біографічного твору Голубця “Люде і блазни”. Саме в першому есе з’являється образ Кам’яної Дівки чи Господині, як шанобливо називають її деякі старші миколаївчани. Для них вона “одна є господинею таємниць минулого”.
Друге есе значно насиченіше документами з архівних фондів. Воно має дві сюжетні лінії, тісно переплетені між собою. Перша – про миколаївський період життя видатного митця Петра (в документах поліції Теодора) Холодного, його ученицю Михайлину Ольшанську-Стефанович, приятелів – пароха Федусевича й лікаря Стефановича, а якщо узагальнити – про долю й поставу української інтелігенції після періоду визвольних змагань, зокрема під час бойкоту українцями виборів до сейму і сенату Польщі 1922 р. Безцінними для мистецтвознавців є відомості про вцілілі та знищені згодом твори П. Холодного й Ольшанської-Стефанович. Друга лінія сюжету – історія миколаївської комірки УВО (“Воля”), що складалася з учорашніх вояків УГА – адвокатського кандидата В. Грипи, селянина С. Заневича і гончара М. Колодія.
Третє есе – документальна оповідь про згаданого в попередньому нарисі пароха Володимира Федусевича. Особиста доля цього слуги Божого склалася трагічно: обоє його синів, Юрко й Олекса, загинули в боротьбі за Україну. Листи о. Федусевича до митрополита Андрея 1942-1944 рр. та владики Йосифа Сліпого 1944 р., попри глибокі особисті страждання, сповнені віри й надії на те, що “не вмре Україна!”.
Дивовижною як на воєнні роки виглядає душпастирська діяльність отця Володимира, та водночас парох звертається до митрополита з якими ж актуальними питаннями: чи відпускати гріхи покаянникам, винним у розграбуванні жидівських будинків, у вбивствах, скоєних за наказом? Як реагувати на участь молоді в нелегальних організаціях?
Четверта оповідь – про рід Шухевичів – спростовує кілька помилкових уявлень про цю родину. Зокрема, твердження про ополячення частини Шухів. Автор продовжує їх генеалогію углиб XVІІ ст., ідентифікує їх із Шухевичами, Шуховськими, Підцерковними й Іванцівими, які були однією великою родиною. 3 роду Шухів, як з’ясовує Я. Гнатів, вийшли не лише вчений Володимир Шухевич і легендарний Тарас Чупринка, а й перший командант УСС Теодор Рожанківський, отаман УСС, а згодом славний адвокат Степан Шухевич, священик і письменник Осип Шухевич, приятель й однокашник Руської Трійці, А. Могильницького, А. Добрянського й М. Устияновича. А також десятки інших людей: священиків, учителів, інженерів, військових – бійців і старшин УГА й УПА, які пролили кров чи полягли за волю рідного краю.
Попри дрібні огріхи, рецензований твір може бути зразком новітньої, справді наукової, української краєзнавчої літератури, початки якої свого часу заклали М. Грушевський, І. Крип’якевич, Б. Януш, Б. Чарнецький, М. Голубець. Охайно видрукована, із численними старанно відібраними ілюстраціями, ця книжка стане гарним подарунком краєзнавцям, історикам, студентам і всім, кому люба Галичина та її минуле.
|
|
