Технології заважають нишпоркам
БЕЗПЕКА
Наум ТИХО-БРАГЕ
Десятиліттями одним із основних методів добування розвідувальної інформації для Агентства національної безпеки США (NSA) було перехоплення сигналів у повітрі. Використовуючи мережу станцій прослуховування та супутників, працівники агентства, зокрема, перехоплювали телефонні розмови у бункері Саддама Хусейна, викрадали радянські секретні дані про ракетні технології, а якось навіть підслухали, як Брежнєв, сидячи в лімузині, говорить про свою коханку.
У ті часи завдання шпигунів було просте: значна частина міжнародного телефонного трафіку припадала на супутникові канали та мікрохвильові передавачі. Перехопивши цей трафік і пропустивши його через суперкомп’ютер, можна було без особливої праці та ризику отримати потрібну інформацію. Однак сучасний розвиток телекомунікаційних технологій ускладнює роботу шпигунів.
Сигнали все частіше передаються з допомогою світлового променя, який проходить через оптико-волоконні кабелі. Під’єднання до підводних і підземних кабелів з метою підслуховування – справа нелегка, ризикована та протизаконна.
За словами колишніх офіцерів розвідки, в середині 90-х років NSA з допомогою спеціальної субмарини під’єднала таємний канал до одного з підводних кабелів на глибині кількох сотень метрів. Як стверджують, результат експерименту розчарував шпигунів: розшифрувати потік перехоплених сигналів не вдалося. Про реалізацію цього проекту відомо досить мало. Джерела відмовляються говорити, де і коли було здійснено незаконне під’єднання до кабелю. Не відомо також, чи вдалось операторові зв’язку виявити стороннє втручання (щоправда, чиновники NSA кажуть, що їхні дії залишилися непоміченими) і чи фіксували раніше аналогічні спроби під’єднання.
Перехоплення будь-яких сигналів – од випромінювання військових радарів до переговорів через мобільний телефон – вважається одним із пріоритетних завдань спецслужб США. Розголошення методів перехоплення – державний злочин, що карається тюремним ув’язненням.
Директор NSA генерал ВВС Майкл Гейден визнає, що отримання доступу до оптичного трафіку не складає проблеми, та розшифровування величезного обсягу перехоплених у такий спосіб даних надто складне. Оператори кабельних каналів висловлюють занепокоєння з приводу можливого втручання спецслужб у роботу їхніх систем зв’язку. “Сумніваюся, що під’єднання технічно можливе, – говорить Френк Денністон, технічний директор британської компанії Flag Telecom Holdings, одного з головних операторів кабельних мереж. – Але якщо воно все ж робилося, для нас це дуже неприємна новина. Ми намагаємося забезпечити максимальну безпеку передачі даних, а будь-яке під’єднання ставить під загрозу всю систему”.
Цікаво, що американське законодавство забороняє NSA без санкції суду перехоплювати і розшифровувати телефонні дзвінки та повідомлення електронної пошти громадян США. Багато аналітиків переконує, що під’єднання до оптичних каналів – неефективне. За оцінкою одного з офіцерів розвідки, прослуховування всіх підводних кабелів у світі обійшлося би NSA у понад 2 мільярди доларів на рік. Окрім того, в агентства просто не вистачить обчислювальних ресурсів для опрацювання лавини інформації, отриманої таким методом. Проте NSA не припиняє працю в цьому напрямку. У 2004 році буде спущена на воду шпигунський атомний підводний човен Jimmy Carter, який повинен бути обладнаний засобами для перехоплювання оптичних сигналів.
|
|
