Уряд вдалося врятувати
СЛОВАЧЧИНА
Василь ГРІМ
Здавалося, ще трішечки зусиль докладе екс-прем’єр Словаччини Владімір Мечіяр – і нинішній демократичний уряд країни стане вже історією. Але й цього разу прем’єрові Міколашеві Джуринді вдалося переконати парламентаріїв – і навіть відстояти опального заступника Івана Міклоша, через якого й почалися всі ці пертурбації.
Іван Міклош – віце-прем’єр з питань економіки, саме з його іменем пов’язують запровадження непопулярних заходів у господарстві країни, що були фактично на межі шокової терапії. Жорсткі дії уряду звичайно ж, призвели до соціальної напруженості в суспільстві. Урядова криза систематично виникала в Словаччині, але прем’єр Джуринда, який ще й досі користується популярністю, знаходив завжди хитрі ходи для недопущення розвалу коаліції.
Але нестабільність ситуації щоразу поглиблювалася. Урешті-решт це дозволило головній опозиційні партії (Рухові за демократичну Словаччину), очолюваній Мечіяром, перетягнути на свій бік і деякі ліві партії, які входили до урядової коаліції. По-антиурядовому налаштовані депутати домоглися позачергового скликання парламенту, щоби залагодити єдине питання: відправити у відставку “нестерпного” віце-прем’єра Міклоша.
В опозиції були всі шанси реалізувати задумане. Але Джуринда й цього разу продемонстрував свої здібності досвідченого майстра тактичної боротьби. Він заявив парламенту: “Якщо відправите Міклоша у відставку, то я піду разом із ним”. Така заява дещо протверезила голови колишніх союзників – і найбільша серед лівих Партія демократичної лівиці, очолювана спікером парламенту Йозефом Міґашем, вирішила утриматися від цієї антиурядової авантюри. На Міґоша не вплинула навіть обіцянка Мечіяра зробити лідера демократичної лівиці прем’єром уряду меншості, за підтримки Руху за демократичну Словаччину. Решті бунтівників не вдалося набрати достатньої кількості голосів, аби повалити уряд. Тож кабінет Джуринди отримав ще один тайм-аут – до чергової урядової кризи.
|
|
