|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Сенатор-"зрадник" порушує балансСШАДенис МІНЧУК
Остаточно ж Джеймс Джеффордс визначився вчора, про що й повідомив на прес-конференції. Чимало західних газет не втрималися від того, щоби й самим не поспекулювати на цю тему. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, стосунки Джеффордса з президентською адміністрацією загострилися ще кілька тижнів тому, коли він різко виступив проти пропозицій президента Буша щодо зменшення податків, пропозицій щодо охорони навколишнього середовища, соціальної політики і недостатньої уваги до його рідного штату Вермонт. Щоправда, деякі видання не виключають і особистих мотивів цього вчинку. Так, британська The Times вважає, що сенатор просто образився на нову адміністрацію за те, що його, голову сенатського комітету з питань охорони здоров’я, освіти та зайнятості, не запросили на церемонію вшанування відомого вермонтського вчителя. Як би там не було, але сенатська більшість республіканців, яка утримувалася виключно завдяки голосу віце-президента США Діка Чейні (бо фактично у сенаті республіканці й демократи мають однакову кількість представників – по 50), може бути втрачена. Як зазначає з цього приводу все та ж The Times, не важливо, чи перейде Джеффордс до стану демократів, чи стане незалежним: “У будь-якому разі уряд Буша зіштовхнеться з украй неприємною перспективою втрати контролю над усіма сенатськими комітетами. Важко буде уникнути й блокування урядових ініціатив, включно з побудовою нової американської ракетної системи NMD та реформи у податковій та соціальній політиці”. Демократам же мало того, що Джеффордс став незалежним, вони намагаються перетягнути його на свій бік. Як сказав сенатор-демократ від штату Коннектикут Джозеф Ліберман, “у мене є відчуття, що ми на порозі великих змін у стінах сенату”. Щоправда, республіканці також не сидять склавши руки. Зрозумівши, очевидно, що їм вже не повернути Джеффордса, зараз вони проводять консультації з сенатором-демократом від штату Джорджія Зеллом Міллером, намагаючись перетягнути його до себе – і таким чином відновити баланс у сенаті. Слід сказати, що за останні 20 років до республіканців перейшло 14 демократів, тоді як від демократів до республіканців – лише один. |
|
|
