|
ADVERTISEMENT
Ukraine's Quest for Mature Nation Statehood: Ukraine's Regional Commitments - usukrainianrelations.org
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
Ukraine's Quest for Mature Nation Statehood: Ukraine's Regional Commitments - usukrainianrelations.org |
|||||||
|
| ||||||||
У Німеччині з Віктора Жердицького зняли частину звинуваченьГенеральна прокуратура України висуває нові звинувачення проти колишнього глави "Градобанку"ГРОШІ ОСТАРБАЙТЕРІВОлег КОНИК
Нагадаємо, що Віктор Жердицький був затриманий 11 жовтня минулого року в Ганновері (Німеччина). Проти нього було висунуто звинувачення у привласненні 86 мільйонів марок, які уряд ФРН у середині 90-х років виділив для виплати компенсацій українським жертвам нацизму. Наразі Жердицький перебуває у Німеччині під арештом й чекає на завершення слідства. Як повідомляє радіо Deutsche Welle, поки Генеральна прокуратура України вишукує нові звинувачення проти Віктора Жердицького, суд у німецькому місті Целле, який здійснює нагляд над справою Жердицького, навпаки, скасував шість із семи пунктів, за якими його обвинувачують. Суддя Бургхард Мумм заявив, що внаслідок перевірки обставин утримування Жердицького під вартою з’ясувалося, що шість із семи епізодів, за якими ведеться слідство, підлягають скасуванню за строком давності. На початку 90-х років “Градобанк” отримав право проводити основні операції з виплати компенсацій остарбайтерам, і німецький уряд надав йому 240 млн. марок, із яких 70 млн. були виплачені у вигляді компенсацій у перший же рік. Тоді ж Кабмін дозволив “Градобанку” проводити операції з цими грішми. Жердицького затримали в Ганновері, коли він намагався зняти зі свого рахунку в банку сто тисяч марок. Німеччина офіційно відмовила Україні в екстрадиції колишнього керівника “Градобанку”, мотивуючи це тим, що справу Жердицького буде розслідувано й передано до суду без участі України. Як повідомив радіо Deutsche Welle працівник ганноверської прокуратури Томас Клінге, після того, як 24 березня прокуратура міста Ганновер склала обвинувальний висновок стосовно Жердицького, справу було передано до суду міста Хільдесхайм, де відбуватиметься розгляд справи Жердицького. Цитуємо Томаса Клінге: “Спочатку суд вищої інстанції в місті Целле, який перевіряє законність арешту, повинен був з’ясувати, чи необхідно й надалі утримувати Віктора Жердицького під вартою. І суд вирішив, що він повинен залишатися під арештом. Від цього моменту подальшою долею Жердицького опікуватиметься суд у місті Хільдесхайм”. Тепер проти Віктора Жердицького залишається лише одне обвинувачення — в тому, що він привласнив 4 мільйони марок із суми компенсацій колишнім жертвам нацизму. За німецьким законодавством, подібні злочини мають давність 5 років, якщо за цей період не велося офіційного слідства. Саме тому підставою для арешту Жердицького залишається лише один пункт обвинувачення, за яким німецька влада розпочала розслідування ще до закінчення п’ятирічного строку. Суд міста Целле прийняв рішення, що, незважаючи на значно зменшений обсяг обвинувачення, Жердицького недоцільно відпускати до початку судового процесу. Суддя Бургхард Мумм пояснює це тим, що зберігається небезпека втечі підсудного: “Небезпека втечі базується на тому, що обвинувачуваний не є громадянином Німеччини і не має постійного місця проживання в цій країні. Однак він має численні зв’язки за кордоном і достатньо грошей для того, щоби профінансувати свою втечу”. Крім того, на думку німецьких властей, це злочинне діяння завдало так багато шкоди українським жертвам нацизму, що людину, яку обвинувачують у його скоєнні, не можна відпускати під чесне слово. Справа Жердицького від початку викликала в Україні дуже суперечливі оцінки. 12 березня 1997 року Віктора Жердицького вперше заарештували за звинуваченням у розкраданні 87 мільйонів німецьких марок. Адвокати Жердицького заявили, що справа є надуманою і що в основі цієї справи лежить намагання вибити “Градобанк” з числа гравців на ринку цементу в Україні. У той же час французька компанія “Ляфарж” намагається перехопити в “Градобанку” контроль над Миколаївським цементним заводом (Львівська область). У вересні 1997 року, коли “Миколаївцемент” фактично опинився в руках “Ляфаржу”, Жердицького випустили на волю — за відсутністю складу злочину. Оглядачі пояснювали минулорічний німецький арешт Жердицького кількома версіями. Якщо справа замовлена в Україні, то до неї можуть бути причетні політичні середовища, яким вигідно дискредитувати або Віктора Ющенка (Жердицький тісно співпрацював із ним), або націонал-демократів. З іншого боку, висувалося припущення, що німецька влада намагається скомпрометувати Україну, щоби таким чином суттєво зменшити суму компенсацій українським примусовим робітникам. |
|
|
