Як брали Колю-Рокіро
Напередодні візиту Папи Римського Львів нагадує передолімпійську Москву
ЧИСТКА
О.У.
13 травня прокурор Львівської області Богдан Ринажевський за звинуваченням за статтею 229 ККУ – “зберігання наркотиків” підписав санкцію на арешт львів’янина Миколи Лозинського, відомого у відповідних колах радше за прізвиськом “Коля-Рокіро”. Таким чином, за ґратами опинився останній зі серйозних авторитетів тіньового Львова.
Арешт Рокіро можна вважати чи не найважливішою перемогою Управління боротьби з оргзлочинністю УМВСУ у Львівській області за цей рік. Та деякі моменти затримання авторитета породжують чимало запитань.
Колю-Рокіро працівники УБОЗу та спецпідрозділу міліції “Сокіл” затримали 9 травня. Нагадаємо, що того дня було затримано ще двох, щоправда менш серйозних у злодійському табелі про ранги авторитетів – у Дрогобичі – “Кушу” та “грозу” Трускавця – “Лебедя”. І якщо про затримання цих двох осіб (обох звинуватили в носінні вогнепальної зброї) УБОЗ відразу повідомив мас-медіа, то про арешт Рокіро журналісти нічого не знають до сьогодні. Хоча за операцією УБОЗу на власні очі спостерігало чимало львів’ян.
9 травня старшому синові Лозинського, Юркові, виповнилося 8 років. Батько вирішив відзначити день народження на природі, за шашликами. Зранку він скерував двох друзів на закупівлю м’яса та інших продуктів. Хлопці відразу помітили, що за ними постійно стежать пасажири білої “вісімки”. Мало того, біля будинку Рокіро вони помітили кількох працівників УБОЗу, яких кожен порядний “браток” знає в обличчя. Про це спостереження вони повідомили свого шефа. Рокіро, як розповідали його друзі, спохмурнів і вийшов на вулицю, щоби перевірити інформацію. Повернувшись до квартири, він із полегшенням зазначив: “Усе нормально. Це не конкуренти, а міліціонери. Вони нічого поганого не робитимуть”.
У завантажену продуктами машину, крім Лозинського, сіли два його друзі та четверо дітей віком від 2-х до 8-ми років. Коли завівся двигун, до машини кинулися озброєні “до зубів” люди в чорному камуфляжі та масках на обличчях – бійці спецпідрозділу “Сокіл”.
Будь-який опер доведе вам на пальцях, що силові акції серед білого дня на людних вулицях міста ніколи не проводяться (на це є відповідна інструкція). А машина Рокіро, між іншим, на момент захоплення перебувала на вулиці Галицькій. На щастя, затримані не були озброєні, відтак жоден із перехожих – спостерігачів за акцією не постраждав. Проте “соколята” звикли проводити будь-які акції в дуже жорсткій манері. Отож, можна лише здогадуватися про переляк, який відчули дітлахи, що були в машині. Дворічна дівчинка до сьогодні не розмовляє – лікарі зафіксували у неї серйозний нервовий зрив...
Після аналізу ситуації складається враження, що напередодні приїзду до Львова Папи Римського правоохоронці проводять “зачистку” міста від так званого “злочинного елемента”. Та якими методами? Іноді ці операції нагадують дії московської міліції напередодні Олімпійських ігор 1980 року. Адже існує істина, давно перевірена часом: боротися з бандитами бандитськими методами як мінумум – неперспективно...
|
|
