BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ - головна сторінка, архів, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 22-23 ТРАВНЯ 2001 року |

До нової назви УГКЦ - з позиції екуменізму

Останнім часом зі шпальт вітчизняних часописів усе частіше лунають голоси про потребу заміни назви Української Греко-Католицької Церкви як штучної, неадекватної, примусово накинутої, не відповідної до усталених традицій, що склалися у східних церквах. Розглядалося це питання й на одному з недавніх Синодів УГКЦ, який виявив багато прихильників перейменування Церкви і серед її єпископату.

Підтримуючи цю ідею, хочу висловити свої міркування з приводу підходів зміни назви УГКЦ. На сьогодні в дискусіях переважає історичний підхід, відповідно до якого у новій назві ключовим складником має бути слово “Київська”: “Київська церква”, “Київська Вселенська Церква”. Насмілюся стверджувати, що в нашому випадку пріоритетним має бути все-таки інший принцип, який найкраще відповідав би головним тенденціям дальшого поступування християнства і в Україні, і у світі загалом.

Сьогодні найвищою метою та найважливішим завданням усіх християнських конфесій в Україні є налагодження їхньої співпраці у створенні єдиної Української Помісної Церкви, а у світі – примирення й об’єднання у спільній діяльності усіх християнських церков.

Екуменічний підхід до проблем перейменування УГКЦ на перший план виносить не стільки вірність історичним традиціям, скільки визначення того, наскільки нова назва сприятиме утворенню єдиної Української Помісної Церкви. Під цим кутом зору назви всіх християнських церков в Україні – і ті, що існують зараз, і ті, які з’являться в майбутньому, є тимчасовими, перехідними, й для полегшення процесу об’єднання церков у Помісну їхні назви варто було б максимально уніфікувати, наблизити одна до одної. З цього приводу придатнішим складником нової назви УГКЦ видається нам не “Київська”, а “Українська”, бо це слово входить до складу назв усіх інших християнських конфесій в Україні – УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ. Визначник “Київська” у новій назві УГКЦ зразу за цією формальною ознакою протиставив би її всім іншим українським християнським церквам, вніс би непотрібний дисонанс у гармонію назв цих церков. Крім того, не можна виключати такого моменту, що в контексті співіснування з трьома “Українськими” церквами “Київська” Церква у масовій свідомості сприймалася б як щось менше, вужче, місцеве, що, звичайно, було б несправедливим і неправомірним.

Побоювання стосовно того, що слово “Українська” відкидатиме від УГКЦ неукраїнців, а також мішані подружжя, не має жодних підстав. По-перше, зараз до УГКЦ ходить чимало людей інших національностей , серед вірних є багато й мішаних родин – то чому б вони мали відійти від церкви, якщо в її новій назві етноприкметник “Українська” збережеться? По-друге, до української Православної Церкви (московського патріархату) належить переважна більшість етнічних росіян Сходу й Півдня України, не говорячи вже про мішані подружжя, і ніхто з них не полишає цієї церкви тільки через те, що вона називається “Українською”. До речі, утворення назви Церкви від назви того чи іншого етносу становить не менш поширену традицію, ніж назва церкви, яку їй дає місто, де її засновано, – згадаймо Сербську, Болгарську, Румунську, Російську...

Виходячи із принципу екуменізму, на мою думку, до нової назви УГКЦ слід ввести й такий принципово важливий складник, як “Православна”. Уявляю собі здивування в цьому місці деяких “правовірних католиків”, але “православність” УГКЦ давно вже обґрунтували наші першоієрархи Андрей Шептицький та Йосиф Сліпий, до чиїх праць я відсилаю всіх, хто в цьому сумнівається. Визначник “Православна” є абсолютно канонічним для Української Греко-Католицької Церкви, він уживається в літургії; треба лише подолати в собі невеличкий психологічний бар’єр, наважитись – і ввести його до назви Церкви. Це був би, як на мене, воістину революційний крок у справі зближення християнських церков в Україні і створення єдиної Помісної Церкви!

Не підлягає сумніву й потреба усунення з нової назви Церкви словосполучення “Греко-Католицька” як неадекватного, штучного, чужорідного. Дехто вже висловлює навіть думку, що це словосполучення є чи не головною перешкодою у просуванні УГКЦ на східні терени нашої країни. Буквально вислів звучить так: “Із назвою “Греко-Католицька Церква” ми ніколи не можемо піти на Схід”. В масовій свідомості наших співвітчизників на Сході певною мірою ще зберігається упередженість до всього “католицького”. Цю упередженість століттями плекали московські “батюшки”, завдяки своїй антиукраїнській політиці зміцнювали її польські ксьондзи – тож і здолати її нелегко за такий короткий час. Попри те, за останні роки Римо-Католицька Церква у східних регіонах України заснувала близько 700 парафій, масово будує костели. У той самий час Греко-Католицька Церква заснувала там удесятеро менше парафій, богослужіння в них відбуваються часто “у приймах” у тих самих римо-католиків. Отже, їх значно одіозніша у сприйнятті місцевого православного громадянства назва не заважає розвивати бурхливу місіонерську діяльність, тоді як мільйони вірних УГКЦ у Східній Україні, у республіках колишнього СРСР все ще позбавлені духовної опіки своєї Церкви. Тож, мабуть, лише назва УГКЦ заважає їй “просуватися” на Схід для задоволення духовних потреб вірних в Україні та за її межами.

Надзвичайно слушною видається пропозиція о. Д. Блажейовського щодо заміни словосполучення “Греко-Католицька” на “Вселенська”. Останній визначник є точним відповідником чужого за своїм походженням слова “Католицька” і як рідномовний вираз повинен мати перевагу. Він підкреслює єдність УГКЦ з Апостольським Престолом, її планетарний характер.

Отже, в остаточному варіанті нова назва УГКЦ, на мій погляд, мала би звучати так: “Українська Вселенська Православна Церква”. Мені здається, що потужна, діяльна Церква з цією рідномовною назвою, яка відповідає принципові екуменізму, історичним традиціям, ментальності нашого народу, могла б потенційно стати базою для об’єднання всіх гілок українського християнства в Помісну Церкву, що перебувала б у єдності з Апостольським Престолом. Таким чином, із наріжного каменя у взаєминах між Західною та Східною церквами УГКЦ із новою назвою стала б тим містком, який зможе їх поєднати. І хай нам допоможе у цьому Господь!

В’ячеслав Гнатюк

POSTUP - ПОСТУП
№77 (735),
22-23 ТРАВНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·День загиблих журналістів
·В НОМЕРІ
·"Золота пальмова гілка" для Нанні Моретті

ПОГЛЯД
·Відключати воду не будуть
·Наприкінці року Кучма піде у відставку
·Феномен української естради

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Хто ж ударив композитора?
·День народження без Гії
·Екс-рухівці таки ввіллються в ПРП
·Енергію радять споживати розумно
·Михайло Гладій гарантує перемогу Аграрної партії
·Завершується підготовка до "Щита миру"
·"Батьківщина" починає референдум зі Львова
·У родині лебедів з"явиться поповнення
·Місто зазнає збитків
·Дні Львова у Кракові
·Податківці розповідають казки
·До візиту Папи рух транспорту буде змінено

ПОСТУП З КРАЮ
·Українська влада готується до повстань
·Україна хоче дружити з Іраком
·Депутати не визначилися з кандидатурою прем"єра

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Українські заробітчани шанують працю
·Сибір під крижаною водою
·"Червоноармійці" знову в бою
·Війна вже почалася

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Митники проти пільг на дизпаливо
·Ліцензовнаих брухтовиків поменшає
·У нас усе наше. І кава - теж
·Прибутки від контрабанди - в держскарбницю
·СВІТ

АРТ-ПОСТУП
·Вечір дипломатичних імпровізацій
·"Сад нетанучих скульптур" Миколи Андрущука
·І блищить у небі місяць, наче ятаган...

ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!
·До нової назви УГКЦ - з позиції екуменізму

СПОРТ-ПОСТУП
·"Баварія" - улюблениця богів
·"Ліль": із дебютантів - у Лігу чемпіонів
·Останній штрих "Ліверпуля"
·Львів дарує "золоте" очко Донецьку
·Доки триватиме гегемонія "Техно-Центру"?
·СПОРТ-БЛІЦ
·Перший успіх українського гонщика

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Стінг намагався врятувати Землю, але сам мало не загинув