|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Чи збережемо площу Галицьку?ВТРУЧАННЯГалина ЯРЕМИЧ
Спробуємо ретроспективно відтворити минуле пам’ятки архітектури й містобудування кінця ХІХ – початку ХХ століття – площі Галицької. Воно сягає княжої доби історії нашого міста, південна околиця якого була заселена вздовж давньої дороги зі Львова до Галича – Галицького шляху. Сучасний вигляд площі сформувався протягом ХІХ – початку ХХ століть. Площа віддавна виконувала транзитну функцію в місті. І сьогодні тут вирує інтенсивний транспортний та пішохідний рух, посеред якого з обох сторін площі – зелені острівці скверів, висаджені ще в ХІХ столітті. Перед палацом 1880 року було збудовано криницю з фігурою Світязянки роботи скульптора Т. Блотницького. У 1890-1893 роках була упорядкована південно-східна частина площі – міський садівник А. Рерінг заклав тут регулярний сквер. До спорудження в 1892 році критого ринку на сучасній площі Соборній саме тут розташовувався базар. Старі фотокартки кінця ХІХ – початку ХХ століття зафіксували моменти міського побуту, зберегли тогочасну ауру площі з каретами кінного трамваю, доріжками серед травників, павільйонами кіосків, колонами для оголошень, фігурними металевими стовпами ліхтарів. Щасливим випадком зберігся до нашого часу чи не єдиний такий ліхтар у Львові. Як і багаторічний мешканець площі – розлогий ясен. У псевдобароковий ансамбль споруд початку ХХ століття площі Соборної вдало вписаний будинок № 7. Завсідниками кав’ярні “Центральна”, що в 1902-1934 роках містилася на першому поверсі будинку, були поети-”молодомузівці”. Монументальністю, чіткою композицією, лаконічними, але надзвичайно пластичними формами вражає забудова вулиці Валової, що замикає північну сторону площі. Зведені на початку ХХ століття житлово-адміністративні будинки № 7 (вул. Галицька 21), 9, 11, 13 належать до кращих зразків львівського модерну. Перші два будинки створені за проектами спілки львівських архітекторів А. Захаровича та Я. Сосновського. Їхнім творчим однодумцем був скульптор З. Курчинський, автор високомистецьких символічних барельєфів. В оздобленні фасаду будинку № 11, побудованого за проектом архітектора А. Шлеєна, використано мотиви ґотики та скульптури середньовічних лицарів з гербами Львова та земель Західної і Східної Галичини – три корони, галка, брус. Ось така сьогодні площа Галицька – історично сформована, архітектурно довершена, багатофункціональна пам’ятка архітектури та містобудування зі спеціальним режимом охорони. Питання її майбутнього виникло нещодавно, у зв’язку із рішенням журі конкурсу на спорудження у Львові пам’ятника Данилові Галицькому. Свого часу тут пропонували встановити пам’ятник Тарасові Шевченку, але тоді щасливо минулося. Тепер виглядає, що рішення остаточне. Принаймні на засіданні архітектурно-містобудівельної Ради при головному управлінні архітектури і містобудування Львівської міської ради про інше місце навіть мови не було. Народна мудрість каже, що після бою руками не розмахують. І все ж. Головний аргумент, який розглядався на користь площі, – найвідповідніше для видатної історичної постаті короля сформоване, престижне архітектурне середовище. Можливо. Але чи не буде це середовище порушене внаслідок чужого для нього втручання монументального постаменту з фігурою кінного вершника? Вирішували також, де стоятиме пам’ятник – у сквері чи на площі? На користь збереження скверу як елемента забудови спрацював аргумент непорушності історично сформованого містобудівного ансамблю. Тому було ухвалене рішення домінантного розташування пам’ятника посередині площі та його південної орієнтації. З цим пов’язується багато містобудівних проблем: проведення транспортної реорганізації, археологічних досліджень, реконструкції та благоустрою площі. Наскільки все це доцільно й реально? Та найцікавіше те, що пам’ятник, який так хочуть мати львів’яни, повинен бути відкритий восени 2001 року, до 600- річчя від дня народження Данила Галицького. Як бачимо, ювілейні традиції живучі. Якщо вже нам цього не уникнути, то чи не меншим клопотом і не кращим вирішенням була б площа Данила Галицького? Сьогодні ця площа ніяка. Але зі спорудженням пам’ятника вона могла б стати активним міським центром. Тим паче, що тут уже створився молодіжний культурний осередок – клуб-кафе “Лялька”. Нейтральна навколишня забудова, перепад рельєфу, що дає змогу організувати сприйняття монументального пам’ятника, економія коштів через відсутність попередньо згаданих проблем – усе це тільки на користь цієї площі. На думку багатьох архітекторів, мистецтвознавців, площа Галицька – не найкраще місце для пам’ятника. P.S. Хоча, як заявила на останньому засіданні Львівської міської ради голова постійної депутатської комісії Тетяна Крушельницька, ні журі, ні оргкомітет ще не вирішили остаточно питання про встановлення пам’ятника Данилові Галицькому на площі Галицькій та ліквідації там траси трамваю № 3. |
|
|
