BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 17-23 ТРАВНЯ 2001 року |

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

Як архистратига Михаїла образили

Ну, буває і таке, що й святих із п’єдесталів скидають. У нас усе можливо. Як у старі комуняцькі часи: бога нєт і всьо пазволєно!

Авторська група, до якої входять відомі скульптори Д. Крвавич,
М. Посікіра та архітектор М. Федик, що займається спорудженням меморіялу воїнам УГА на Личаківському цвинтарі, виявила, що “при будівництві меморіялу реалізується одна з найкричущіших афер в історії монументального будівництва у Львові”. У своїй пересторозі на ім’я голови ОДА й міського голови вони вказують, що “за своєю наглістю, безглуздям та беззаконням ця афера силкується перевершити всі найганебніші курйози, які коли-небудь відбувалися у практиці реалізації меморіяльних споруд нашого міста”.

А справа в тому, що керівництво Личаківського кладовища в особі родича нашого пана бургомістра відмовилося встановлювати статую архистратига Михаїла, яка мала би увінчувати центральну колону меморіялу, а вирішило собі ціхо – ша, як то в нас прийнято, вліпити там щось зовсім інше. А тото інше сотворила зовсім інша творча група, але значно давніше і для якоїсь іншої мети, та й лежало воно без діла й тілько місце займало. Але чо би мало добро пропадати? Ну, та й домовилися тоті з цвинтарним комісаром, жи самі увінчають колону на свій смак.

Тим часом автори проєкту вважають, що “на вже готовій гармонійній колоні не можна встановлювати, що кому заманеться”, а понад то щось таке, що було спроєктоване для зовсім іншого об’єкта. Бо вийде дурниця і не буде гармонії.
Але інакше си думає пан Гавришкевич і, за словами протестуючих, сесю аферу вже давно і таємно плекав, створюючи перед авторами різні перепони. Може, навіть не сам тото виробляв, може, і з родичем радився. Так би мовити, татунцьо міста небіжчиків з татунцьом міста ще живих.

І що ту ся дивувати? Бургомістр Некрополя чується справжнім гусподарем. На словах всім відомо, жи львівський Некропіль – то є заповідник і будь-якого вуйка там ті не запорпають. Але то на словах, бо на ділі час від часу з’являються сьвіжі могилки. Так-во, по-родинному. А щоби все виглядало по закону, пишуть на могилці, жи то є дуже заслужений політв’язень, громадський діяч і такі інші регалії. Бо то нині кожен другий львів’янин може себе вважати за громадського діяча, аби но лише раз засвітився на мітингу і погалайкав на клюмбі. А чи є бодай їден галичанин поважного віку, якого б чекісти не брали за барки?

Так і виходить, жи цілий Леопіль в черзі на личаківський Некропіль. Але не всім так фортунить, як окремим пурєдним небіжчикам, бо не в кожного родина при владі.

Тому Юзьо завше виступає за зміну влади, аби якнайбільше пурєдних галичан могло ся скористати з владної родини.

На цвинтарі ціхо небіжчики сплять

Ну, вже не так ціхо. Бо дев’ятого мая був Дєнь пабєди і якась хуроба врубала на цілий цвинтар пабєдні марші та ружні пєсні. Бо на Марсовім полі влаштували си комуняки мітинг і тішилися пабєді, як марцові коти глобальному потеплінню.

Важко собі уявити, аби в якійсь цивілізованій країні на цвинтарі звучали марші, а особливо пєсні захватчікав, сиріч асвабадітєлєй. Важко також уявити собі, аби гість у чужій хаті міг кидати погрози, а господар на тото спокійно дивився. Принаймні не знайшлося на цілюський Львів жодного націоналіста, який би напуцував писки їхнім бойовикам, вбраним у форму десантних військ совіцького зразка, котрі заявляли погрози на адресу безхребетних галичан і обіцяли вчинити з нами те, що вчинили їхні діди в сорок четвертому.

Непомітно для себе маліємо, стаємо жалюгідними і ніякими. Все, на що ми здатні – це продифілювати на чиїхось чергових похоронах, помахати прапорами, пустити сльозу і збити трохи піни. А як мине час, то і хвилі влягаються, і піна опадає.

Так само непомітно розчинимося у кацапському морі, перемелені комуняцько-олігархічними жорнами, з піснями УПА на вустах, з фанами і смолоскипами, які осяють нам шлях у НІЩО.

Новий скандал – “Водоканал”

Певно, мої читачі пам’ятають тоті часи розвинутого соціалізму, коли в нас на кожному кроці торгували газ-булькою із сиропом. І було те заняття таке вигідне, що займалися ним самі йно євреї. Не торгували вони ані соняшниковим насінням, ані пиріжками за штири копійки, ані цукровими когутиками на патичках, а робили си гроші на воді.

І чи то ностальгія проклюнулася, чи яка хулєра, але тота епоха має усі умови для того, аби повернутися назад.

Раптом дізнаюся, жи наш бідний, нещасний, весь у боргах, як кицька в блохах, “Львівводоканал” має велике бажання продатися. І то таке велике, що навіть сильно занизив реальну свою вартість. То так, знаєте, як стара ку... перепрошую, панєнка, вже не годна ся віддати за двайціть долярів, то пропонує себе за фляшку.

Найцікавіше, що ніхто не годен розгризти, кілько насправді вартує той “Водоканал”, бо навіть статутна вартість була моцно занижена.

Тепер, мої кохані, постає питання: що за вар’ят має бажання купити се гибле підприємство, котре ніц не заробляє, а йно боргує? Мало того, постійні втрати води становлять аж 36%, а постійні втрати в грошах – понад 20 мільйонів гривень.

А проте знайшовся такий камікадзе, готовий із головою шубовсьнути в боргову яму. І то не просто готовий, а дуже навіть агресивно готовий. І наш пан бургомістр Василько ніц проти того не має, а навіть ся тішить. Бо він, йдучи на вибори, у своїх реклямових роликах грізно тицяв палюшком на такий звичний фонтанчик пробитого водогону і клявся: при мені такого не буде! І обіцяв усі проблеми з водою вирішити. Обіцянка-цяцянка, а час минає, фонтанчик шпінділяє, гроші йдуть у пісок і ніхто не винен.

І от Юзьо з подивом дізнається, жи нашу воду хоче купити “Обленерго”, котре, в свою чергу, вже було викуплене ребе Цуркісом. Таким чином, знову ся вертають тоті люксусові часи, коли ся на воді гроші робили. І будуть нам знову євреї воду продавали, іно жи без сиропу і газ-бульки.

Але покажіть мені такого єврея, аби волів купити щось, наперід знаючи, жи воно збиткове! Ну, нащо йому тота бідося, котра вічно сидить у міста на шиї? Нащо йому тоті борги?

Хіба би... хіба би то всьо виглядало не так аж зле? І, може, тота стара ку... перепрошую, панєнка не така вже й скапцаніла, а ше шось годна? І, може, як її в темному місці притулити до темного п’єцика, то навіть незле ся буде презентувала? І ціну занизила навмисне, аби намахати сутенера – місто, а з клієнтом ся домовити полюбовно, га? Але шо в таких трафунках роблять сутенери, відомо: лапають тоту ку... перепрошую, панєнку за косми і луплять головов об капот “мерсидеса”, аж ї іскри йдуть з вочей, а газ-бульки з носа.

Львів чекає Папу

І не тільки Львів. Бо як ми вже були при сутенерах, то продовжимо тему. Отже, відбулися ві Львові два великі з’їзди. Один – сутенерів, а другий – злодіїв. Перші поділили межи собою всі готелі, аби створити для гостей міста всі вигоди. Курвів наїде тьма-тьменна. Гроші потечуть рікою.

Тим часом злодії так само поділили си місто на сектори і будуть працювати пляново. Аби, знову ж таки, гості міста не чулися обділені їхньою увагою.
Мусимо ся пильнувати і тримати руки в кишенях.

Кишенькова Руханка

Сталося! Рух продовжує колотися і нема на то ради. Був кінь та з’їздився. Коли вже з Руху йдуть такі особистості, як Михайло Косів, то можна по Рухові хіба панахиду відспівати.

Чергового разу, коли Україна потребує сильного лідера, такої особи знову забракло. Нема й жодної потужної сили, яка б могла протистояти навалі комуно-олігархів. Нас знову беруть фактично голими руками, а ті, що на виборах клялися нам у своїй незламності, виявилися брехунами. Аж троє депутатів із Львівщини або голосували “за” відставку Ющенка, або не голосували взагалі. І нічого страшного. Ми вже до цього поволі звикаємо.
І так ото Рух за перебудову через десять літ перетворився на Рух за Суркіса.

Запорізькі козаки в Києво-Печерській Лаврі

Звучить кумедно, правда? Особливо, якщо знати про те, що Лавра русифікована до краю і української там просто не почуєш. То звідки ж тоді козаки та ще й запорізькі?

Про це я вичитав у “Високому Замку” з репортажів Д. Синяка, який кілька днів прожив у Лаврі. У першій публікації мене здивувало вперте вживання автором слова “ченець”, замість “чернець”. А в другій публікації я з подивом вичитую, що “єдиними спортсменами у лаврі, мабуть, є... запорізькі козаки, їх тут часто можна побачити у незвичній синій формі з лампасами й у кашкетах з малиновим краєм. Вони стежать за порядком”. А за зброю їм править “семихвостий нагай”.

Дивним видався мені оцей опис “запорізького” козака, бо щось дуже сильно змахував на донського. Та й з фотографії дивиться бородатий чолов’яга “а ля” Ніколай Второй. Підпис під фоткою такий: “чотар війська запорізького Сергій Антипов”.

Бігме, щось мені тут не клеїться. Автор публікацій усюди старанно обходить національну проблему і ніде ні словом не згадує, якою мовою спілкувався з монахами або з тими “антипками” в лампасах. Навіть цитуючи монашеську віршову творчість, переробляє вершика на українську, хоча добре видно, що писано його таки по-кацапськи. Тим часом про добірну кацапську лайку з вуст як монахів, так і тих ніби козаків писала вже київська преса. Назву бодай статтю Юрія Макарова в “Дзеркалі Тижня”.

Ну, та нехай. Добре, що бодай описав лаврське начальство, яке “живе окремо, окремо їсть і їздить на таких машинах, які не снилися навіть багатьом “крутим” бізнесменам. Біля будиночка намісника завжди стоять два шикарні джипи, але сам він їздить на шестисотому “Мерседесі”. Машини його заступників мало в чому програють його “робочому” авто. Чим більше я дивився на ці розкоші, тим більше блід у моїй уяві образ Ісуса Христа на ослику, що в’їжджає до Єрусалима”.

POSTUP - ПОСТУП
№74 (732),
17-23 ТРАВНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Водяна криза
·В НОМЕРІ
·Слідство знайшло вбивць Георгія Гонгадзе?

ПОГЛЯД
·Подаківці України та Польщі співпрацюватимуть
·Водяна криза
·Невмите місто

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Унсовці готові до диверсій
·Невиплата зарплати - гріх
·Систему паркування буде змінено
·Скоро знову будуть вихідні
·Шахрай у погонах
·Митників не перехитрили
·Куди прилаштувати дитину?
·Курсант врятував дівчинку
·"Ланос" подешевшає

ПОСТУП З КРАЮ
·Убивство Гонгадзе - хто отримує вигоду?
·Слідство знайшло вбивць Георгія Гонгадзе?
·Лебедина пісня Леоніда Кучми
·Український рекорд перевезення кокаїну
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Росія намагається приховати злочини
·Єдвабне сумління
·Смертоносний потяг-утікач
·На боротьбу з промисловим піратством

ТУРИСТИЧНИЙ ПОСТУП
·Уперед, до моря!
·Вибір турфірми - справа серйозна
·Зірка на зірку не схожа...

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
·Чому люди нарікають на повільний процесор?
·PC-NEWS

АРТ-ПОСТУП
·Урядова нагорода до срібного персня долі
·"Музика тисячоліття"
·Музейний меценат - поняття архаїчне?

КРИМІНАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Безробітний - значить злодій?
·Міліція спричинилася до міжнародного скандалу

СПОРТ-ПОСТУП
·Шумахер і Хаккінен - на львівському автодромі?
·Українці знову проходять тестування
·Хто тренуватиме "Карпати" у наступному чемпіонаті?
·Червоноград та Львів не повністю готові до матчів збірних
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·На конкурсі SMS-поезії переміг вірш про SMS
·Едді ван Гален зізнався, що в нього - рак