BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 17-23 ТРАВНЯ 2001 року |

Музейний меценат - поняття архаїчне?

18 травня - Міжнародний день музеїв

ЩЕДРІСТЬ

Наталка КОСМОЛІНСЬКА



© ПОСТУП
СРСР після перших десятиліть націоналізацій і перерозподілу “награбованих” цінностей почав відлагоджувати власну систему державної опіки над музеями, тому що морально спроможні до меценатства на той час уже нічого до дарування не мали, а матеріально спроможні до подібних потреб ще недорозвинулися.

Радянська система наповнення музейних колекцій мала чітку структуру ієрархії фінансування. “Тисячні” закупки з великих приватних колекцій розглядала міністерська комісія, твори сучасних авторів безпосередньо з виставок закуповувала у свій фонд дирекція художніх виставок, з нього потім музейні працівники відбирали експонати з огляду на специфіку своєї збірки.

При управлінні культури кожної області існувала обласна закупівельна комісія, яка фінансувала місцеві музеї із власного бюджету, коли розходилось про не дуже великі (переважно в сотнях) суми. І вже зовсім дріб’язок ( у десятках крб.) виносився на закупки власне музейної комісії, яка мала на то певні гроші від держави. І хоча приватні власники часом могли чекати на свої гроші і рік, і більше, нікого це не хвилювало. Карбованець був стабільним, на життя вистачало. Ідеологічна цензура музейних закупок чим далі, тим більше ставала прозорою, отож, починаючи десь із 80-х, музейні працівники вже мали можливість формувати потік новонадходжень згідно зі своїм інтелектуальним і морально-етичним баченням. Випадки дарування були поодинокими, переважно з мистецьких спадщин. Приватні колекціонери здебільшого заповідали. Постійно і багато дарували митці – і з виставок, і просто так – торували дорогу до вічності. Ейфорія незалежності відкрила шлюзи діаспорній доброчинності.

Навзаєм державне опікування музеями поступово, але невпинно зменшувалось, поки не вщухло остаточно. СЬОГОДНІ, обійшовши львівські Національний та Історичний музеї, а також Галерею мистецтв, можу підсумувати свої триденні ходіння, розвівши руки і знизуючи плечима. Меценатства як такого на сьогодні у Львові немає.

Львівська державна галерея мистецтв

Борис Григорович Возницький на моє питання про сучасних меценатів думав довго. Пригадав скульптора Євгена Безніська, який подарував кілька японських гравюр для майбутнього музею Східних Культур у Золочівському замку. Тішився зі щедрот посла Індії в Україні, який тому ж таки Золочеву подарував підбірку зі 40 предметів національного одягу, декоративно-ужиткового мистецтва, буддійського культу та біжутерії. Минулої зими посол випадково потрапив до Золочівського музею і біля замкової пічки відтанув настільки, що потурбувався зібрати і доставити до української провінції щедрий дар провінцій індійських. Більш ніж щедрим подарунком для Львівщини вважає Возницький і попередню домовленість із головою фундації Круппа д-ром Конрадом Бойтсом про створення коштом фундації в Дрогобичі Центру міжнародних зустрічей у приміщенні будинку, який чудом заховав фрески Бруно Шульца. Решта нечисленних дарунків, знову ж таки, мистецькі спадщини: вітчизняні та закордонні. Власники антикварних речей воліють усе ж продавати їх галереї, нехай і за менші гроші, ніж приватним антикварникам. Тут працює трохи сумління (для рідного міста все ж), трохи імідж Возницького (збирача-фаната), трохи галерея – як державна установа вона є гарантією не бути обдуреним. Ліпше синиця в руках...

Національний музей у Львові

Головний хранитель фондів Данута Посацька вважає, що основною причиною відсутності в Україні дотепер явища меценатства для музеїв є тотальна недовіра народу до закону, а закону до меценатів. Механізм рекламування престижності меценатства так, як це існує в цілому світі, в Україні відсутній. А от пильна увага до причин таких непопулярних щедрот з боку Податкової (а може, і тіньових структур), плюс побутова недоброзичливість українському меценатові стовідсотково гарантована.

Отож, колекцію Національного музею сьогодні поповнюють переважно вітчизняні митці, першою чергою, ювіляри й діаспорні шанувальники (фото 4,5,6). Останні теж мають велику недовіру до нас у справі збереження подарованого: занадто багато пропало в 50-ті, та і в перші незалежні роки, необережно передане через другі-треті руки, а погані чутки розходяться швидко. Отож, меценати з діаспори воліють перевіряти наявність своїх дарунків у фонді музею майже що кожних відвідин рідної України. З найцінніших надходжень із-за кордону – мистецька спадщина І. Нижник-Винників (фото 3) та Ю. Кульчицького і архів С. Гординського. Потрошку дарують львівські мистецтвознавці, музейні працівники, колекціонери А. Дорош, В. Александрович, О. Сидор, В. Откович, І. Гах, Є. Дзядик, Ю. Бойко, О. Шейка. Постійно дарує родина Новаківських, зосібна і таке відоме полотно, як “Довбуш” (фото 1). Родинні цінності і графіку “Ярмарок” М. Пимоненка подарувала до музею
М. Майорчук (Мар’яна Чорна).

Найзворушливішим Данута Посацька вважає дар львівської пенсіонерки Мілі Бонцарівської – три олійні роботи Івана Труша (1992 рік). Будучи свого часу особисто знайомою з родиною художника, не дуже заможна пані Міля вважала за більш гідне віддати ці достатньо вартісні на сьогодні твори до музею, ніж продати приватно. Історія дарування Національному музеєві з часу його виникнення ретельно зафіксована Данутою Посацькою у Літописі Національного музею у Львові (№1, 2000 р.), де скрупульозно перераховані всі, хто складав дарунки до музею, включно по 1999 рік.

Історичний музей

Цій установі теж більше щастить на паперову спадщину з діаспори, ніж на що інакше. Хоча часом трапляються і більш коштовні дарунки: 2 золоті стодоларові монети від Василя Лавріва зі Штатів, унікальний золотий колт та костяну пластинку з портретом боярина 12 століття з розкопок у Крилосі, які вдова відомого археолога Ярослава Пастернака заповідала повернути на Україну, коли вона стане незалежною.

З останніх коштовних надходжень до фонду дорогоцінних металів музею, яким опікується Ольга Перелигіна, – срібні ложечки напрочуд вишуканої роботи, вироблені в Амстердамі і Німеччині наприкінці 19-го століття, подаровані скульптором-аматором Анатолієм Мєркєшиним (фото 7). Іменні срібні картуші з прізвищами українських промисловців, священослужителів і громадських діячів, переважно з “Просвіти”, нещодавно подарував музеєві один із його постійних шанувальників. Прізвище цієї людини, як багаторічного мецената, мені називали, окрім історичного, і в картинній галереї, і в літературно-історичному музеї “Русалка Дністрова”(фото 2), і в меморіальному музеї Грушевського. Перелік історичних і мистецьких цікавинок, які він знаходить або купує, власноруч реставрує і роздаровує по львівських музеях, міг би зайняти більше десятка сторінок. Але ця людина не тільки відмовилась дати інтерв’ю, але і категорично заперечувала проти того, аби її ім’я було назване. Це і скромність, коли дарується для того, щоби не пропала, не загубилась у просторі часу будь-яка крихта матеріальної культури, і здорове небажання мати зайві неприємності. Прецеденти були.

POSTUP - ПОСТУП
№74 (732),
17-23 ТРАВНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Водяна криза
·В НОМЕРІ
·Слідство знайшло вбивць Георгія Гонгадзе?

ПОГЛЯД
·Подаківці України та Польщі співпрацюватимуть
·Водяна криза
·Невмите місто

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Унсовці готові до диверсій
·Невиплата зарплати - гріх
·Систему паркування буде змінено
·Скоро знову будуть вихідні
·Шахрай у погонах
·Митників не перехитрили
·Куди прилаштувати дитину?
·Курсант врятував дівчинку
·"Ланос" подешевшає

ПОСТУП З КРАЮ
·Убивство Гонгадзе - хто отримує вигоду?
·Слідство знайшло вбивць Георгія Гонгадзе?
·Лебедина пісня Леоніда Кучми
·Український рекорд перевезення кокаїну
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Росія намагається приховати злочини
·Єдвабне сумління
·Смертоносний потяг-утікач
·На боротьбу з промисловим піратством

ТУРИСТИЧНИЙ ПОСТУП
·Уперед, до моря!
·Вибір турфірми - справа серйозна
·Зірка на зірку не схожа...

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
·Чому люди нарікають на повільний процесор?
·PC-NEWS

АРТ-ПОСТУП
·Урядова нагорода до срібного персня долі
·"Музика тисячоліття"
·Музейний меценат - поняття архаїчне?

КРИМІНАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Безробітний - значить злодій?
·Міліція спричинилася до міжнародного скандалу

СПОРТ-ПОСТУП
·Шумахер і Хаккінен - на львівському автодромі?
·Українці знову проходять тестування
·Хто тренуватиме "Карпати" у наступному чемпіонаті?
·Червоноград та Львів не повністю готові до матчів збірних
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·На конкурсі SMS-поезії переміг вірш про SMS
·Едді ван Гален зізнався, що в нього - рак

 

печати и штампыальфа-печати.рф АЛЬФА-ПЕЧАТИ.РФ