| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Пролетарські загониПоява штурмових загонів комуністів може спровокувати побоїщаПОЛІТИКАНаталя ПАВЛЮКОВА
Поява у Львові кількох десятків, а в Києві – близько 300 добре підготовлених молодиків у формі десантних військ старого радянського зразка переконливо свідчить про радикалізацію лівого табору в Україні. Ясна річ, що демонстративність появи цих людей на вулицях двох найбільш політично активних міст України переслідує насамперед агітаційну мету (як, утім, і абревіатура нової компартії – КПРС). Її лідери – народні депутати Володимир Моїсеєнко і Олександр Яковенко – відомі як найбільш радикальні члени “традиційної” компартії, очолюваної Петром Симоненком. У КПУ появу КПРС розцінюють негативно – як спробу відірвати найбільш радикальну частину традиційного комуністичного електорату. Проте поява штурмовиків із червоними пов’язками, де зображені перехрещені серп і молот, небезпечна, на наш погляд, провокуванням у суспільстві політичного напруження. Якщо цьогорічні травневі святкування комуністів пройшли спокійно, то лише тому, що праві радикали (і, зокрема, УНА-УНСО) намагаються зараз визволити свого лідера Андрія Шкіля з тюремної камери, а тому не виявляють традиційної для них готовності побитися з лівими. Однак можна не сумніватися, що сутички між унсовцями і “десантниками” КПРС ще попереду. І лівим, і правим радикалам дуже вигідно провокувати взаємні сутички, адже їхні виборці це люблять... Але тепер у вуличних боях можуть зійтися вишколені загони молоді – і тоді кількома розбитими носами, як це було досі, не обійдеться... Любомир СКОЧИЛЯС політолог Створення силових загонів КПРС, на мій погляд, акція суто передвиборна. Загони охорони – це свого роду демонстрування готовності навести порядок. Такі загони є абсолютно нелегітимними, оскільки законом заборонене створення будь-якою політичною силою воєнізованих формувань. Пригадайте, що УНСО як складова УНА (її воєнізоване крило) так і не було зареєстрована. Тому правоохоронці повинні активно стежити за розвитком цих загонів. Тут, щоправда, закон та право навряд чи відіграватимуть основну роль. Адже в українській державній політиці, як правило, переважає політична кон’юнктура. |
|
|