У дитячої залізниці - ювілей
ЗАЛІЗНИЦЯ
Маріанна РОМАНЕНКО
Цього тижня Львівська дитяча залізниця розпочала свій п’ятдесятий сезон. Рівно півстоліття тому вона була створена як дитячий атракціон та навчальна база для майбутніх залізничників.
Директор дитячої залізниці Роман Кутянський стверджує, що зараз металевими дорогами Землі курсують понад 20 тисяч їхніх випускників.
“Залізничник – важка професія. Треба працювати цілодобово, за будь-якої погоди, без вихідних. Тому варто навчати цього змалку, щоб дитина чітко усвідомлювала свій майбутній шлях”, – переконаний директор дитячої залізниці.
У 1951 році, коли будувалася дитяча залізниця, тут був один паротяг, чотири дерев’яні пасажирські та три вантажні вагони. Так це все працювало років із десять. Згодом їм на заміну прийшов тепловоз із металевими вагонами, який працює і досі. У 60-х роках було закінчено будівництво локомотивного депо.
Початкова довжина дитячої залізниці становила 1850 метрів і мала три станції – Комсомольську, Дитяче містечко та Піонерську. Але 1976 року, коли проводили реконструкцію вулиці Стрийської, одну станцію довелося закрити і вкоротити маршрут. Зараз він становить 1200 метрів.
Діти до роботи на залізниці ставляться дуже відповідально. Після трьох років навчання гуртківці отримують скерування до залізничних технікумів та можуть навчатися за рахунок Львівської залізниці.
Дванадцятирічна провідниця Надійка Стеців уже два роки навчається в цьому гуртку. Їй подобається така робота – відчиняти двері пасажирам, компостувати квитки, відповідати на різні запитання. Пасажири завжди слухаються своєї провідниці. Може, через те, що ще дуже маленькі та з батьками. Проте подругам інколи вдається спіймати “зайця”, якого тут же відводять до вчителя. Якщо, звичайно, він по дорозі не втече.
Проте у дирекції дитячої залізниці ставлення до безквитківників лояльне. Вони розуміють, що не у всіх знайдеться 50 копійок на проїзд в один бік. Сюди часто приводять сиріт із дитячих будинків. Адже Роман Кутянський сам виховувався у дитячому будинку, тому прощає дитині найменші пустощі.
Усю виручку дитяча залізниця здає до каси Львівської залізниці, оскільки є її структурним підрозділом. Проте й так зрозуміло, що вона збиткова і мусить утримуватися за чужі кошти. Загалом, доглядом за рухомим складом дитячої залізниці та колією займається “доросла” сестра. Кошти мали би надаватися і з місцевого бюджету, але місто не має можливості їх виділяти. Та серед дитячих залізниць, яких в Україні є дев’ять, львівська займає четверте місце у рейтингу.
|
|
