Той, хто мене береже
ВОРОПАЙ
В однієї моєї знайомої вкрали гроші. В нервах вона побігла у міліцейський відділок і... гроші повернули. Правда, очевидно, що того, хто їх украв, не затримали, і з кимось іншим все це повториться знову. Питається, чому ж вигідно просто віддавати гроші? А спробуйте запитати, скільком людям прийде до голови йти скаржитися в міліцію.
Міліція в нашій країні та в нашій свідомості є далекою від тих функцій, які на неї покладають. І розповіді про те, що міліціонери когось захистили, виглядають сенсацією, у той час, як історії про побитих та скривджених стали звичними.
Зрештою, не потрібно ставати жертвою чи потрапляти у прикрі пригоди, достатньо просто пройти по вулицях із відкритими вухами (погоджуюся, це складно, але заради експерименту варто напружитись). На кожному кроці стражі правопорядку порушують ту статтю кримінального кодексу, де йдеться про вживання ненормативної лексики. І це стало настільки звичним, що навіть час від часу перестає обурювати. Як і те, що у будь-якій екстремальній ситуації варто шукати виходу самим, не розраховуючи на допомогу тих служб, які існують, по суті, за податки, стягнуті з твоєї жебрацької платні.
Але, очевидно, що про ці проблеми здогадується і сама міліція, бо про що ж тоді свідчить “чистка” особового складу МВС, яку не просто пообіцяв міністр Юрій Смірнов, а й успішно розпочав. За неперевіреними даними, вже звільнено 14 керівників управлінь МВС, понад 70 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Комплексні перевірки в міліцейських підрозділах тепер здійснюватимуть оперативні групи. Почнуть із перевірки ДАІ. За кожним фактом порушення закону працівники міліції проводитимуть службове розслідування, а його результати не пізніше як через 3 доби повинні бути розглянуті на засіданні колегії МВС.
Крім того, міністерство внутрішніх справ збирається покращувати свій імідж і завдяки мистецтву. До кінця року МВС планує зняти художній фільм про роботу міліції. А особовому складові міліції рекомендують (!) терміново підвищити свій професійний і культурний рівень. Уявляєте, що почнеться? Міліціонер, зупиняючи вас за перевищення швидкості, сяйливо посміхається, ввічливо цікавиться станом вашого здоров’я і життям узагалі, а потім, ненав’язливо цитуючи в розмові Сартра і Камю, цікавиться, чому ж ви, власне, перевищили швидкість. Ви мило посміхаєтеся йому у відповідь, обіцяєте більше так не робити і в чудовому настрої їдете далі. Або ж платите штраф (порядок таки повинен бути), але це не псує вам задоволення від спілкування із приємною людиною.
Цікаво, яким саме чином змінюватимуть наше стереотипне уявлення про пересічного міліціонера нові художні фільми про роботу міліції і чи будуть ці спроби настільки ж вдалими, як позитивні “мєнти” з одноіменного серіалу чи гіперпопулярна в народі слідчий Анастасія Каменська? Дуже хочеться, щоби спроби вітчизняного кінематографа змінити наші уявлення про міліцію були такими ж успішними, як і спроби самої міліції змінитися в кращий бік. І щоб усе це не перетворилося на чергову серію “заходів задля заходів”, спроб створення позитивної статистики, які не поширяться далі паперів і процедурних циркулярів. Будемо вірити власним “мєнтам”?
Павло ВОРОПАЙ
|
|
