Хроніка лабораторії
5 квітня. Добре на волі! Шеф нас бачити не хоче.
6 квітня. Беруть у сусідню лабораторію. В інституті все змінилося. Настав новий час. Усі марять грантами, колабораторами і грішми. Сумно. Спирт став дефіцитним.
10 квітня. Молодь не вміє бавитися в “Квейк”. Навіть у перший.
11 квітня. Намагалися подолати нестачу спирту. Вийшов напій з ефірними додатками. Супер! Весело і ніякого запаху.
12 квітня. У нас украли рецепт. Діти не відали, що беруть. Наші робочі журнали для невтаємничених смертельно небезпечні.
17 квітня. Так воно і є. Сусіди-хіміки відтворили могутній галюциноген. Комин не допоміг. Тіла винесли на свіже повітря. Лежать у позі немовляти і канючать. Шкода. Ми хотіли навпаки.
18-30 квітня. Дивно, але ми поза підозрою. Працювали, замітали сліди. Освоюємо нові комп’ютери і програми.
1-10 травня. Свято було чи ні? Не пам’ятаємо. Причому не тільки ми: виявилося, рецепт пішов у маси.
11 травня. Зустрілися з Міськом. Він тепер спонсор. Золотий ланцюг, махає пачкою кредиток, дуже пальцює. Намагається зачепити.
Це він даремно. У нас під пальцями клавіатури. І грубий канал в Інтернет. Про те, що всі його кредитки анульовані через борги, він ще дізнається. А наразі така людина не входила на територію інституту, не в’їжджала в країну, не вчилася, не одружувалася і взагалі не народжувалася. Зате він розшукується Інтерполом, визначений як учасник терористичних груп. Озброєний і особливо небезпечний.
12 травня. Згодом про Міська зберуть паперові документи і все з’ясується. А сьогодні дізналися, що його хату “брав” батальйон “Беркуту”. Під час вибуху шокової гранати об’єкт захоплення практично відкусив язик. Вибиваючи з пальців виделку, група захоплення зламала йому руку. У двох місцях. Пояснити що-небудь усно або письмово Вася не зможе ще довго.
Червень. З лікарні повернулися хіміки. Менше половини. Рухи легкі, мова невиразна. Однак із поглядів зрозуміло, що нам уже тут не жити... Сумно.
15 червня. Заводський спирт стає дефіцитом. Наш мікроробот спійманий у момент відпомповування заповітної рідини з сейфа чужого Шефа. Мікроробот пред’явлений як їх власна розробка. Їм тепер належаться премії – якщо знайдуть адаптовані під робота програми і модуль управління.
17 червня. Вони знайшли. Точніше, ми все віддали самі. Їх друзі нас переконали. Спасибі друзям, що вони, йдучи, вимкнули праски і витягли кляпи. Що й казати, часи вже не ті...
18 червня. “Забили” на хімію і робототехніку. Тепер ми фізики-оптики.
1 липня. Уклали контракт на розробку системи тривимірної голографії. Вона повинна давати об’ємне зображення у довільній області всередині системи емітерів.
липень-серпень. Захоплено працювали.
20 серпня. Усе готове. Будемо випробовувати. По ідеї, якщо вистачить продуктивності комп’ютерів, буде навіть анімація. Монтували лазерні емітери по периметру огорожі інституту.
21 серпня. Є тривимірне зображення! Є анімація! Промальовка групи бойовиків вийшла дуже реалістичною. Охорона відреагувала автоматним вогнем.
Програма управління дала збій. Територія заповнена багами з “Зоряного десанту”. З боку пустиря – два ходячі танки з “Зоряних воєн”. Охорона тримає кругову оборону. Картинку видно навіть зовні периметра: підкріплення і не намагалося під’їхати.
Знову здала підстанція. Нас не розстріляли тільки тому, що закінчилися патрони.
22 серпня. Замовник задоволений. Нова відеотехнологія – дешево, реалістично. Ми тепер багаті. Вілла, машина, рахунок у банку.
23 серпня. Ні вілли, ні машини, ні рахунка. Нам дуже популярно пояснили, яким людям ми зобов’язані. Що поробиш, Сім’я є Сім’я. Довелося ділитися. На свою частку купили вінчестер. На обох.
Максим Гусєв
|
|
