|
ADVERTISEMENT
Merry Christmas and Happy New Year! З Різдзом Христовим і Новим Роком!
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
Merry Christmas and Happy New Year! З Різдзом Христовим і Новим Роком! |
|||||||
|
| ||||||||
Запасний "прем"єродром" під Гладія?КОМЕНТАРІОрися ПІДПАЛА, Київ
Політолог Олег Білий вважає, що присутність Гладія серед претендентів не є випадковістю, оскільки “оптимальна тактика Банкової – ставка на персону, яка не відіграватиме жодної ролі...”. Політолог Володимир Полохало, він же – шеф-редактор журналу “Політична думка”, також підтвердив, що посаду прем’єра тримають власне для когось із губернаторів. Хоча можливість того, що ним стане саме Гладій, називає доволі-таки “обмеженою”. “Михайло Гладій – винятково ситуативна фігура. І, попри добрі стосунки із президентом, контакти і зв’язки із кланами в нього не склалися. Отже, представникам кланів він не може гарантувати реалізації їхніх інтересів. Сам по собі Михайло Гладій – слабка фігура. Тож шанси його невеликі. Радше він є таким собі запасним варіантом...”– так політолог прокоментував кореспондентові “Поступу” прем’єрські шанси Михайла Гладія. Тримання кандидатури пана Гладія “про всяк випадок” не надто почесне, зважаючи на ті перспективи, які прогнозують майбутньому урядові України. Цьому урядові можна поспівчувати ще більше, ніж екс-прем’єрові Віктору Ющенкові, адже йому відводять роль аморфного тіла на жорстких мотузках, що танцюватиме під дуду влади. Причому під цією “владою” мається на увазі не президент Кучма, а олігархи. Володимир Полохало каже: “Цей уряд незалежно від прізвищ і від того, який би він не був, буде нестабільним. Він матиме ситуативний характер – і тимчасовий. Та й зараз навколо нього утворена аморфна, гібридна реальність”. Натомість “непрофесійна група олігархів” має великі шанси на цілковитий контроль у країні. Головний редактор журналу “Політична думка” Олександр Дергачов каже: “Незважаючи на свою слабкість, олігархи виявили гнучкі позиції: легітимація становища, необмеженість залаштункових механізмів та близькість до влади. Вони контролюють діяльність Верховної Ради і претендують на уряд...”. Щодо Кучми, то на нього особливо не зважають. Нині, кажуть політологи, Україна вступила у другий період політичної кризи. І вони бачать два способи виходу із неї: перший – реформа виконавчої влади, другий – заміна Кучми. Наразі ж, кажуть вони, переляканий та ослаблений Кучма шукатиме варіанти вузького компромісу. Однак прогнозують, що цей компроміс дедалі розширюватиметься, відтак “на продаж” підуть не тільки всі посади у майбутньому уряді, а й значна частка губернаторських постів. |
|
|
