UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
	ADVERTISEMENT LvivArt.com

Рік без Білозіра 8 травня 2000 року в центрі Львова вбили відомого українського композитора Ігоря Білозіра КРИМІНАЛ Ігор МЕЛЬНИК © ПОСТУП Минув рік від того фатального вечора 8 травня 2000 року, коли в центрі Львова, під будинком прокуратури – на очах у міліціонерів – зухвалі зловмисники побили Ігоря Білозора. 21 рік та кілька днів відділяють дві смерті двох відомих українських музикантів, що поховані майже поруч на Личаківському цвинтарі, – Володимира Івасюка та Ігоря Білозора. За ті роки багато чого змінилося, прийшла Незалежність, а з нею мали б настати сприятливі часи для української пісні, книжки, преси... Мали б, як і в будь-якій цивілізованій національній державі, що повинна боронити своїх громадян, своє духовне надбання, свої мову і культуру. А тим часом триває неоголошена війна проти нації. А час від часу в цій війні вбивають людей. Нібито випадково, але за кожною такою смертю – чи є вона заздалегідь спланованою, чи є просто збігом фатальних обставин – стоять певні причини і наслідки. Вадима Гетьмана вбили, щоби розчистити шлях конкурентам та залякати Віктора Ющенка. В’ячеслава Чорновола вбили, щоби розколоти національні політичні сили перед президентськими виборами. Георгія Ґонґадзе усунули, щоби приручити залишки вільної преси. Ігоря Білозора вбили, щоби не звучали у Львові українські пісні... Хтось скаже, що Білозора ніхто не хотів убивати: просто стався нещасний випадок. Хтось не так штовхнув, хтось не так упав... Потім було 9 травня, тож не було кому вчасно зробити рентген, у лікарні швидкої допомоги не виявилося сучасної діагностичної апаратури... І, може, так ніхто не звернув би уваги на побиття якогось там “місцевого співака”, якби не преса. Спочатку львівська, яка шукала правди і справедливості, а потім і російська, що підняла ґвалт, спритно обернувши факт зневаги до українства на “переслідування націоналістами російської мови”. Дехто, може, і справді перестрашився, почувши дзенькіт розбитих шибок “Цісарської кави”, однак швидко заспокоївся. Бо ж нічого не змінилося. Відбулися жалобні похоронні дійства за участю сотні тисяч львів’ян. Відшумів сорокаденний концерт-реквієм на стадіоні “Україна”. Міська та обласна ради прийняли кілька ухвал... Однак так і не сталось очікуваної детонації національної свідомості. Хоча б такої, як у травні 1979 року – після смерті і похорону Володимира Івасюка. Щоденні клопоти, політична метушня, а потім і свіжіша справа Ґонґадзе затушували гостроту загибелі Ігоря Білозора. Cкільки в наш час гине людей від кримінальних розборок, пияцьких бійок чи вже такого звичного для нас вуличного хуліганства? Найчастіше жертвами стають абсолютно невинні люди, випадкові перехожі чи сусіди. Тоді винних рідко хто розшукує, хіба що самі потрапляють до рук міліції – і, можливо, настає “торжество справедливості”. Хто за це відповість? Якщо знадобився рік тільки для того, аби почався суд у такій гучній “справі Білозора”? ... Нам залишається лише просити вибачення в Ігоря Білозора, що його смерть не змогла нас нарешті протверезити та пробудити від ганебного “сну розуму, що породжує чудовиськ”! Продовження теми – стор.7 Михайло КОМАРНИЦЬКИЙ директор видавництва “Літопис”, заступник голови постійної депутатської комісії з питань культури Львівської обласної ради Цей рік, що минає від часу побиття та смерті Ігоря Білозора, практично нічому нас не навчив. Ми нічого не робили, не зробили найважливішого, не витиснули з себе раба. Тому ми поки що не маємо громадянської мужності відчувати себе господарями на своїй землі. Ми маємо вшанувати хвилиною мовчання Ігоря Білозора і... самих себе.

POSTUP - ПОСТУП №70 (728), 10-16 ТРАВНЯ 2001 року ПЕРША СТОРІНКА ·Цитата Поступу ·Рік без Білозіра ·В НОМЕРІ ·Україна закриває кордони ·Кому потрібні графіті на стінах Рейхстагу? ПОГЛЯД ·"Львівводоканал" кинули напризволяще ·Запасний "прем"єродром" під Гладія? ·День святого Юрія ПОСТУП У ЛЬВОВІ ·Люди живуть зі страхом бути отруєними ·Львів"янин, заарештований після подій 9 березня, може померти ·Рухівці визнали свою поразку ·Прибуткові підприємства повинні допомагати збитковим ·Відкрився новий торговий центр ·Сенчук зберігає горду мовчанку ·"Львівсвітло" судиитиметься із "Львівобленерго" ПОСТУП З КРАЮ ·Андрій Шкіль: Мені обіцяють 12 років тюрми ·Вибух стався через іскру ·Президент шукає урядового коника ·Україна ущільнює кордони ·У Таращі знайшли саме Георгія Гонгадзе ·Черкаси приєднуються до референдуму ·КРАЄВИД ПОСТУП У СВІТ ·СВІТООГЛЯД ·Кому потрібні графіті на стінах Рейхстагу? ·Конфлікт переходить у військову фазу ·Папа завершив прощу ·Хай хоч імператриця... ТЕМА ТИЖНЯ ·Встати! Суд іде... ·ХРОНІКА СУМНИХ ПОДІЙ ·Рідні Білозіра переконані, що його смерть стала наслідком байдужості міліціонерів ·КОМЕНТАРІ ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ ·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ·Хроніка лабораторії ·UnrealI: вибух ·PC-NEWS ·ЗВОРОТНИЙ ЗВ"ЯЗОК АРТ-ПОСТУП ·Ярославна forever ·Ювелірний виріб: від оберега до ідентифікаційного коду ·Арво Пярт і Джон Тавенер в Ужгородській таверні КРИМІНАЛЬНИЙ ПОСТУП ·Сутенерок беруть "на гарячому" ·Італійці не люблять наших "мафіозі" СПОРТ-ПОСТУП ·Чемпіонка Європи - молдованка! ·Україна в десятці ·Купер далі збирає англійські скальпи ·СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-FACTUM ·КАЛЕНДАР ·Робити відкриття з "Поступом" справді приємно