|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Арво Пярт і Джон Тавенер в Ужгородській таверні4 травня на Закарпатті завершився І фестиваль сучасної духовної музикиСАКРУМАндрій ГРИЦИШИН
Як вдалося за такий короткий час започаткувати традицію, яка в перспективі матиме плідне продовження? Виявилося, просто. В Ужгороді знайшлося багато ентузіастів, які люблять сучасну музику і, що найважливіше, – багато її виконують. До таких колективів належить і “Кантос” – досить відомий хор, який дуже активно гастролював і отримав багато премій на різних міжнародних конкурсах. Звісно, було чимало клопотів із пошуками фінансів. Але фестивальну ініціативу підтримали Ужгородська мерія, обласна рада і навіть фонд “Про Гельвеція”. Цю європейську інституцію, широко знану тим, що вона надає допомогу різноманітним мистецьким акціям, представляв Сімон Камартін. Він, до речі, особисто мав диригувати в одному із концертів. Але, на жаль, через хворобу цей музикант не зміг прибути на фестиваль. Загалом, фестивальні рамки охопили 6 концертних програм, серед яких був і авторський вечір визначного композитора сучасності із Польщі Анджея Нікодемовича, де був присутній сам митець. Цей піаніст і композитор колись мешкав у Львові, а тепер є професором Католицького університету в Любліні. Його музика позначена глибокими релігійними переживаннями, а духовні твори визначаються не стільки жанром, стільки світоглядними переконаннями. Те, що Анджей Нікодемович приїхав до Ужгорода, додало ваги першому фестивалю і означило його високу планку. На авторському вечорі композитора прозвучали дві його кантати у виконанні хору “Кантос” і “Шість медитацій для фортепіано” у віртуозному виконанні Йожефа Ерміня. Широкий діапазон зацікавлень ужгородців сучасним світовим мистецтвом засвідчив і концерт, вибудуваний із творів надзвичайно гарного англійського композитора Джона Тавенера, який працює в манері, наближеній до стилю Арво Пярта. Цього разу слухачі мали нагоду ознайомитися із його хоровими творами та циклом пісень для віолончелі з голосом на вірші Анни Ахматової. Наступного дня був концерт львівського ансамблю “Кластер”, який виконав твори американського композитора Річарда Корбета, а також наших співвітчизників: Леоніда Грабовського “І так буде”, Івана Небесного “Про що промовчав Заратустра” і Володимира Рунчака “Голосіння”. До речі, останній також був присутній на фестивалі не тільки як композитор, а і як диригент, під керуванням якого відбувся концерт із творів Альфреда Шнітке: в першому відділі прозвучав фортепіанний концерт (сольна партія Й. Ерміня у супроводі оркестру “Леополіс” (художній керівник Ярослав Мигаль)), а в другому – Реквієм для хору, ударних інструментів й органу. У другому відділі прозвучав Шнітке. Диригував Володимир Рунчак і ще одним концертом із творів Валентина Сильвестрова, де, знову ж таки, виступив “Леополіс”. У виконанні цього львівського колективу прозвучала Серенада для струнного оркестру і Друга соната, а також фрагменти із циклу “Тихі пісні”, які виконала Світлана Глеба – співачка, яка співпрацює з ансамблем “Кластер”. Заключний концерт був присвячений творчості славетного Арво Пярта. Хор “Кантос” із оркестром “Леополіс” під диригуванням Еміла Сокача виконали “Молитву після Канону покаянного” і “Берлінську месу”. Про враження від фестивалю кореспондентові “Поступу” розповів один із його ініціаторів та учасників – Йожеф Ермінь: “Я маю колосальну сатисфакцію, по-перше, тому що я сам із цього міста. А по-друге, коли я бачив, як усюди вже започатковуються фестивалі сучасної музики, моєю давньою мрією було, щоб і в Ужгороді відбувся такий фестиваль. Там є колосальна елітна публіка. Фестиваль це засвідчив. Усі зали були переповнені. Концерти відбувалися у філармонії і кафедральному соборі. Там, де можна було обходитися без фортепіано, концерт влаштовували в катедрі – твори Тавенера і Арво Пярта звучали саме там. Дуже приємно, що люди надзвичайно гарно сприйняли цю ідею. І з великою вдячністю поставилися до організації цього фестивалю. Я грав свій сольний концерт, виконував елегію Ігоря Щербакова “Коли втомлене серце”, “Моління про чашу” Олександра Щетинського, “Заплющені очі – 2” японського композитора Тору Такіміцу і фрагменти із циклу католицького композитора Олів’є Месіана “20 поглядів на немовля Ісуса”. Ще мала бути “Соната чекання” Юрія Ланюка, але у зв’язку із тим, що сам автор і виконавець мав виїхати до Москви, цей твір, на жаль, не прозвучав. Маю надію, що цей фестиваль стане традиційним і проходитиме щороку в кінці квітня – на початку травня. І очевидно, що залишить за собою цю незмінну назву: “фестиваль сучасної духовної музики”. анонс Завтра, у п’ятницю, 11 травня Львівська обласна філармонія запрошує львів’ян та гостей міста до концертного залу ім. С. Людкевича на відкриття Міжнародного фестивалю музичного мистецтва “Віртуози”. У програмі першої фестивальної імпрези – виступ камерного оркестру “Солісти Києва” (керівник – Богодар Которович) та лауреата міжнародних конкурсів скрипальки Анастасії Пилатюк (Україна-Швеція). У їхньому виконанні прозвучать твори А. Шенберга, Г. Ернста, В. А. Моцарта. Початок о 18.00. Як вдалося уникнути зриву цього традиційного травневого фестивалю, читайте в суботу в інтерв’ю Сергія Бурка на сторінці “Арт-Поступ”. |
|
|
