| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Діалоги Івана Павла ІІ з православнимиЕКУМЕНІЗМ
Візит Івана Павла ІІ у Грецію вважається одним із найскладніших, бо відносини між католиками та православними у цій країні є не найкращими. Серед 11 мільйонів населення Греції католики налічують не більше двохсот тисяч. Багато грецьких ортодоксальних православних діячів висловлювали свою нехіть стосовно візиту Івана Павла ІІ. Влаштовувалися маніфестації протесту, а тому порушення спокою та акції протесту можливі й під час подорожі Папи Римського. Натомість Папа під час зустрічі з Афінським православним Архиєпископом Христодоулосом попросив вибачення у православних за кривду, якої вони зазнавали від католиків протягом віків, і закликав до подолання болісного розбрату між католиками і православними. “Боже, вибач ти синам і дочкам Католицької Церкви, котрі у минулому і у нинішні часи згрішили словом і ділом проти своїх православних братів і сесетр,”– сказав Іван Павло ІІ. На думку грецьких медій, “скресла крига”. Діалог Івана Павла ІІ із православними у Греції може стати моделлю міжконфесійних відносин в інших країнах, зокрема в Україні, що її Папа має відвідати вже за кілька тижнів. Минулого тижня була обнародувана відповідь Івана Павла ІІ на лист Митрополита УПЦ МП Володимира, який закликав Святішого Отця не їхати в Україну. Пропонуємо читачам фрагменти листування між ними. З листа Митрополита Володимира Ваша Святосте! Перш за все, дозвольте сердечно подякувати Вам за поздоровлення, надiсланi Вами до мого 65-ліття. Із Вашого послання я вперше, хоча й опосередковано, отримав підтвердження з Рима про підготовку Вашого візиту в Україну... Безумовно, можна зрозуміти католицьку паству України, яка бажає бачити главу своєї Церкви у себе вдома... Разом із тим необхідно згадати, що більшість населення України завжди була і залишається православними за своїм віровизнанням. Весь історичний устрій життя нашого народу, його культура і традиції тісно пов’язані з православ’ям. Україна є органічною частиною Православного Сходу... Дана ситуація була обговорена ієрархами Української Православної Церкви, якими було одноголосно прийнято рішення звернутися до Вашої Святості з проханням відкласти Ваш приїзд в Україну, аби він відбувся в більш сприятливий час для відносин між нашими Церквами, і щоби Українська Православна Церква могла офіційно взяти участь у запрошенні Вашої Святості та підготовці програми Вашого візиту. Головною причиною такого рішення є неврегульованість відносин між греко-католиками і православними в Західній Україні. Безумовно, сьогодні не відбувається явного насилля... Вашій Святості, безумовно, відомо, що протягом останнього десятиліття греко-католиками захоплено більше тисячі храмів, в результаті чого розгромлено три єпархії Української Православної Церкви – Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська. Повноцінне церковне життя в цих єпархіях до цього часу не відновлено... Мільйони простих православних віруючих відкинуть цей візит, що поставить мене і весь єпископат Української Православної Церкви в ситуацію, коли ми не зможемо зустрітися з Вами. А тому офіційно заявляємо, що в разі візиту Вашої Святості в Україну в пропоновані строки між нами не буде зустрічі, і ні один із кліриків нашої Церкви не братиме участі в програмі візиту. Другою проблемою, що являє собою перепону для Вашого візиту в Україну в даний час, є неясність у ставленні Римо-Католицької Церкви до розколів, які існують серед православних нашої країни... Якщо в ході Вашого візиту відбудеться зустріч Вашої Святості з кимось із розкольницьких лідерів, особливо з псевдопатріархом Філаретом, анафематствованим нашою Церквою, то це означатиме, що Римо-Католицька Церква ігнорує принципи канонічних відносин між Церквами і грубо втручається у наші внутрішні справи, підтримуючи розкольників своїм авторитетом. Це може призвести до несприятливих наслідків у стосунках між Римо-Католицькою Церквою та православними... Вищевикладене є офіційною позицією сорока двох архієреїв Української Православної Церкви. 3 любов’ю у Господі, надією на розуміння та щирими добрими побажаннями ВОЛОДИМИР (за www.orthodox.org.ua) З листа-відповіді Івана Павла ІІ Митрополиту Володимиру Вашому Блаженству Володимиру, Митрополиту Київському і всієї України! Відповідаючи на Ваш лист мені, переданий через Апостольського Нунція у Києві 23 січня ц. р., я з великою увагою прочитав те, що Ваше Блаженство хотіли висловити відносно мого Апостольського Паломництва в Україну, яке я збираюся з Божою допомогою здійснити на запрошення католицьких Єпископів та Президента України у червні цього року. Мені особливо хочеться скористатися нагодою скерувати Вам, Достойний Брате, цього листа, щоби повідомити Вас, що нарешті зможу, як Вселенський Пастор Католицької Церкви, після повторних запрошень відповісти на щире бажання українських католиків – досить багаточисельних і глибоко закорінених у цій країні – зустрітись із ними і укріпити їх у вірі в Ісуса Христа, нашого єдиного Господа. (Апостольський Нунцій у Києві, Архієпископ Миколай Етерович, уповажнений надати Вам інформацію про програму мого Візиту.) Саме з таким настроєм готуюся для того, щоби прибути як прочанин на улюблену та достойну Землю України... Своїм майбутнім Візитом хочу також виразити поважну і постійну увагу до православних братів, разом із рішучим наміром надалі прокладати шлях діалогу через правду і любов. Знаком цього глибокого взаєморозуміння, метою якого є вирішення будь-якої проблеми між нами, є Змішана Комісія членів Української Греко-Католицької Церкви і Української Православної Церкви, до якої входять два Представники Московського Патріархату та двоє – від Святого Престолу, – знову створена, щоби піти назустріч бажанню Його Святості Патріарха Алексія ІІ відновити та перевірити відносини між католиками та православними у Західній Україні. Моїм гарячим бажанням є якнайшвидший початок роботи цієї Комісії. Саме для цього, щоби підкреслити це бажання єдності, згідно з велінням Великого Учителя – ut unum sint (“щоб все було єдиним”), я щиро хотів би, з нагоди моєї Подорожі, зустрітися також із Вами, Достойний Брате, щоби братерськими обіймами особисто висловити Вам любов, яку я відчуваю до Вас і до всіх вірних української Православної Церкви. Тим часом нехай благословить Господь дарувати нам відчуття загальної участі у прагненні до єдності серед усіх християн. Вона необхідна, щоби проповідь Євангелія прозвучала з новою силою в усьому світі, аж до того часу, коли настане всіма очікуваний день радісної зустрічі з Воскреслим Христом, Господом Усесвіту. Ватикан, 26 березня 2001 р. Іван Павло ІІ (переклад за www.vatican.va) Підготував І.М. |
|
|