Чубайсові вже не байдуже
Україні, здається, теж
ПІД СОУСОМ
Тарас СМАКУЛА
Росія не буде постачати електроенергію в Україну, аж поки не будуть виконані лютневі домовленості президентів двох країн: Леоніда Кучми і Володимира Путіна, тобто поки Україна не погодиться на транзит російської електроенергії, заявив на загальних зборах акціонерів РАТ “ЄЕС Росії” голова РАТ Анатолій Чубайс.
Давно відомо, наскільки підступно діє російська ідеологія. Це навіть і брехнею назвати важко, бо сама по собі інформація достовірна, але “соус”, тобто спосіб її подання, просто вражає. Причому до таких маніпуляцій у Росії навчилися вдаватися всі (чи майже всі) – від найвищих посадових осіб до засобів масової інформації.
От і зараз слова Чубайса московська преса роздула до меж відключення Україні електроенергії. Окрім того, дуже вже образилися росіяни, що приватизація українських обленерго відбулася без них.
Але Росія не постачає електроенергію в Україну зараз, цього не передбачається і в найближчому майбутньому. Лютневі ж домовленості Кучми та Путіна передбачають щось зовсім інше.
А йшлося на ній про паралельну роботу двох енергосистем та транзит російської електроенергії за кордон. Тож нібито мир, дружба, жуйка – та ще й електроенергія: вигідно для України, зважаючи на наші постійні проблеми, і Росії, яка зможе безперешкодно потрапити на ринок Західної Європи. Але – все гарно лише на загал.
Бо якщо придивитися трошки детальніше, то стають помітними дуже негарні моменти.
Один із них полягає в тому, що транзит російської електроенергії через Україну – це, звичайно, добре, але що за це матиме Україна? Паралельну роботу, якусь мізерну кількість електрики безкоштовно – і величезні борги.
Звідки борги? Пояснюю: українським енергетикам буде дуже важко підтримувати частоту в енергомережі на рівні 50 Гц, а тому буде перетікання російської електроенергії в Україну, і за цю енергію доведеться платити за світовими цінами.
І в такому варіанті, вибачте за нахабство, використання українських електромереж дуже вже нагадує їх приватизацію Росією – тільки на халяву.
А отже, це просто невигідно нашій державі. Тож чому, скажіть мені, якщо Росія не хоче бачити на своєму ринку українські карамель чи труби, то вона їх просто усуває із ринку, а якщо Україні невигідні якісь там оборудки, то вона, за словами Чубайса, все одно мусить із цим погоджуватися.
Скажете, що це все неправда, що існують ще й інші вагомі позитивні для України аргументи паралельної роботи. Імовірно, але чому ж тоді Росія не погоджується на український варіант паралельної роботи, згідно з яким буде забезпечений “нульовий варіант”: енергія, яка піде в Україну з Росії в години “пік”, буде повернена в нічні години – у тому ж обсязі.
Можливо, тому, що цей варіант, на відміну від російського, не передбачає жодної купівлі в Росії електроенергії, тоді не буде жодних боргів, а отже, і факторів тиску на Україну...
|
|
