У пасічників життя - не мед
Через прийняття недосконалого закону багато бджолярів можуть позбутися своїх пасік
БДЖОЛЯРСТВО
Зоряна ОНИШКЕВИЧ
У Львові відбулася Міжнародна науково-практична конференція з проблем використання карпатських бджіл та законодавчого забезпечення галузі бджільництва, організована корпорацією з сприяння розвитку фермерського руху та агробізнесу ACDI/VOCA та Західноукраїнською асоціацією пасічників “Український мед”.
Основною темою обговорення став наказ Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук №184/82. Згідно з ним, забороняється ввозити бджіл карпатської породи (які мають на сьогодні досить високий рейтинг серед бджолярів) у дві третини областей України і використовувати їх там. Натомість наказ мав би сприяти розвитку українських степових бджіл. Якщо чиновники жорстко дотримуватимуться букви закону, більшість пасічників будуть змушені позбутися своїх роїв. До речі, жодна зі згаданих порід не є внесеною до міжнародного каталогу, а відтак можна сказати, що наразі в Україні немає племінних бджіл, які б відповідали світовим стандартам.
Бджолярство сьогодні й так переживає ненайкращі часи. Угідь, де можна збирати якісний мед, поменшало. Фермери навіть вимагають у пасічників плату за дозвіл встановити вулики на своїх землях, не розуміючи, що це потрібно насамперед їм.
Провідні фахівці від бджільництва занепокоєні подальшою долею галузі й вважають, що цей наказ прийнятий без широкого обговорення і врахування думки більшості пасічників. При складанні плану порідного районування не був досконало вивчений сучасний порідний склад пасік у регіонах, не враховані фізико-географічні та кліматичні умови регіонів. Заборона використання карпатських бджіл у більшості регіонів України призведе до безконтрольного завезення бджіл з інших держав, зауважив директор дослідного племінного бджологосподарства “Мукачівське” Віктор Пилипенко. “Українська степова бджола є дуже цінною породою, але її практично немає, і зараз замість неї фактично пропонується розводити фальшивку, тобто відродити сурогат. Це може вдарити по українському бджолярству. Звичайно, є племінне розведення справжньої української бджоли, але воно не здатне забезпечити потреб. Виходячи з формули “карпатської не можна, а української немає”, пасічники, щоби не втратити пасіки взагалі, заявляють, що будуть “привозити будь-які матки”. А карпатська бджола буде витіснена – і шкоду від цього зараз неможливо оцінити,” – вважає Віктор Пилипенко.
“Відродити українську степову бджолу – то наш обов’язок, – вважає кандидат сільськогосподарських наук Олександр Комісар, – але селекція українських бджіл нині є на дуже поганому рівні. Зараз хочуть зменшити популяцію карпатської бджоли, щоби штучно створити попит на українську, але більш доцільним було б паралельне існування обох порід”.
|
|
