Життя після Ющенка
Урядова криза грає на руку Леонідові Кучмі
ПРОГНОЗ
Дмитро ЯЦЕНКО
Відставку кабінету Віктора Ющенка обговорювали всюди і всі – у кав’ярнях і крамницях, інтелектуали й домогосподарки. Однак, незважаючи на явне суспільне збурення, відставка Ющенка довела, що основні гравці нинішньої політичної кризи – опозиція, олігархи і президент – однаково слабкі. Ніхто з них нікого не може перемогти...
Якщо ще тиждень тому Україні пророкували негативні наслідки через оголошений парламентом вотум недовіри урядові, а оглядачі ділили політиків на переможців та переможених, то тепер, схоже, ледве не кожна з політичних сил хоч у чомусь, але все ж таки виграла. Поразка Віктора Ющенка тепер теж виглядає як перемога: не ставши прем’єром-довгожителем, він має шанси стати повноцінним політиком. Правоцентристська опозиція (обидва Рухи, ПРП, КУН, “Собор” та “Батьківщина”) хоч і не змогла відстояти “свого” прем’єра, тепер починає змагатися за те, щоби Віктор Ющенко став лідером потужного націонал-демократичного блоку. Перемога олігархів і взагалі очевидна, бо, прибравши зі шляху Ющенка, чимало політиків з цього табору претендують тепер на ще більшу перемогу – крісло глави Кабміну. Комуністи знову відчули себе впливовою силою у парламенті, а останні заяви їхнього лідера Петра Симоненка пронизані усвідомленням власної значущості. Традиційні першотравневі демонстрації комуністи провели під знаком боротьби з демократично-капіталістичним режимом, що, на думку багатьох оглядачів, свідчить про нечувано високу для них планку: схоже, вони не на жарт прагнуть випередити олігархів у майбутніх прем’єрських перегонах. Фракція компартії вже готується до майбутньої “прем’єріади”, причому ймовірних претендентів може бути навіть кілька.
Свою перемогу має і Леонід Кучма. Незважаючи на те, що президент публічно усунувся від боротьби навколо відставки/збереження уряду Ющенка, він може вважатися найбільш успішним гравцем. Йому вдалося успішно відвернути увагу суспільства від “касетного скандалу” і неприємної для нього “справи Ґонґадзе” та спрямувати цю увагу на вирішення урядової кризи. Завдяки відставці Кабінету Міністрів Леонід Кучма отримав тайм-аут практично на весь термін боротьби навколо призначення нового прем’єра.
Закінчення – стор.5
|
|
