BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 28-29 КВІТНЯ 2001 року |

Григорій Шумейко: Я вдячний долі...

Монологи, прочитані не зі сцени

ВІДКРИТТЯ



© ПОСТУП
Перевіряй себе, ступаючи духовними щаблям. Хай навіть рік минає, чи день, чи два, чи цілий людський вік, якщо ти взяв на себе обов’язок щось повідати іншим із того, що відчув для себе, мусиш осягнути, що вже пройдене, куди йдеш, а що ти людям, а що вони тобі...

Кожна людина долає два шляхи: сходження, назбирування, мрії, а потім реалізація: віддати, потратити себе на інших якщо я, актор, відкрив для себе навіть рядок вірша, то мушу поділитися цим відкриттям – і я вдячний долі, що маю таку можливість – ділитися.

Ґенеза

Я народився у Лубнах, на Полтавщині, о пів на дванадцяту, у День 1 травня, коли під вікнами грали духові оркестри і проходили маніфестації. Я селянський син, у нас не було в родині акторів, зате у нас була глибинна генна традиція – бабуся Ївга лікувала багатьох...

Хтось завше тобі потрібен, щоб відкритися, але з чого це починається? Зі зустрічі з книгою. Із пізнання світу й людей. Зі зустрічі з людиною. Мені пощастило на добрих педагогів.

Батьки, педагоги у школі і, до речі, в інституті у Львові найкращі: Володимир Антонович Овсійчук, Богдан Кох, Богдан Козак. Тут була єдність впливу педагога, друга, помічника. Дружба і навчання, оформлена в якусь неповторну модель. Театр впливає на артиста, його рівень, високий професіоналізм театру формує актора.

Про театр Марії Заньковецької я мріяв, я марив ним, я просився сюди. Скажімо, Анатолія Хостікоєва брали одразу – красень-герой. Мене оцінювала художня рада, і я мусив доводити, що в мене щось є, що я щось маю.

А це були часи особливої слави заньківчан: пік популярності, феноменальні гастролі, дивовижність ансамблю. Я думаю, на теренах колишньої нашої імперії це був один із найкращих театральних колективів.

До театру працював довгий час керівником художньої самодіяльності в селі Іськівцях, де жив Афанасьєв-Чужбинський, у тому приміщенні була початкова школа, тими шляхами мандрував Тарас Шевченко. На моїй батьківщині, в Лубнах, Маруся Чурай існує ще й на рівні генному. Та там дотепер є вулиця Радянська і радянські пам’ятники. Під Лубнами, у Мгарі, біля монастиря XVI століття, насипали курган скорботи з приводу голодомору. Там були Ліна Костенко, Оксана Пахльовська, Валерій Шевчук, мене доля з ними в різний спосіб зводила, я вдячний долі за це.

Сцена

Вдалі – невдалі ролі? Я зіграв близько 100 ролей – був період, коли доводилося відтворювати на сцені зовсім невиразні, сірі характери, ролі трудні, і треба було їх полюбити, треба було з них зробити живу людину, щоб вона стала твоєю, щоб ти зажив її долею. А були ролі зовсім фрагментарні чи епізодичні, і в різних режисерів це бувало по-різному, бо часом й епізод, якийсь дрібний епізод, – і ти його любиш, бо там є щось від поривань твоєї душі. Щось у способі мислення. Найперша роль моя була – глашатай у “Річарді ІІІ”... Для мене це було щастям – я в такому театрі – і Шекспір.

Моєю першою театральною нареченою була Тася Литвиненко. До речі, я вже не застав легендарних акторів – Любарта, Козачковського, Данченка, але ще був Яременко, Аркушенко, ними ще ми жили, про них багато говорили, це мало колосальне значення для актора.

Найкращі, улюблені мої ролі – це переважно у виставах Алли Григорівни Бабенко. Я дуже вдячний за можливість заграти Карандишева в “Безприданниці” і Лукаша в “Лісовій пісні” (з Кадировою, яка грала Мавку). Потім Шарль у Флоберовій “Мадам Боварі”, Рогожин в “Ідіоті” за Достоєвським. Наскільки ми можемо існувати в іншому плані, в інших вимірах. Мені теж було цікаво заграти Меншикова – того ката, там не було психологічних мотивів. Роздвоєність душі у Рогожина, намагання бути і добрим, і люблячим, і коханим, і неможливість реалізувати себе, а тоді внутрішній бунт проти всіх і вся, навіть проти самого себе, проти фатуму.

Я вдячний долі, я мав вибір – Луцьк, Полтава , Кіровоград. Я відкрив середовище львівське. Львів навіть перееволюціював заньківчанський театр. Із Запоріжжя прибув зовсім інший театр. Дивлюсь репертуар, за роками, як він змінився!

Тягно, мудрий Романицький – вони мусили йти через якісь лабіринти, щоби могти втриматись на висоті духу; загравали з політиканами чи й політикою, щоб зберегти театр. Але й самі від цього Львова, його оточення мінялися. Львів формував театр і акторів, у мене тут стільки друзів – художників, літераторів, чи вони могли б бути в Полтаві? Та мали б... А може, й не могли.
У Львові я вів театр “Мета”, пробував себе як режисера. Я вперше поставив з аматорами, переважно студентами, “Марусю Чурай”, інсценізував “Собор” Гончара. Над нами висіло КГБ. “Собор” возили на всеукраїнський фестиваль у Сімферополь. Ставили “Вертеп” Валерія Шевчука, студенти спраглі були мистецтва. Виставу оформляли студенти і випускники художніх вузів. Щоб вести їх, формувати, треба було знати більше.

Катедра

Я був дуже жадібний до книг, згадую коли вперше потрапив у розкішну бібліотеку до Володимира Овсійчука. У Богдана Козака теж є гарна бібліотека, і в Коха, і в Анткова, давали можливість покористуватися. Юрко Брилинський – ми довго жили з ним у гуртожитку в одній кімнаті. Бували вечорами і ночами довгі розмови з поетами Вінграновським, Стельмахом. Бували суперечки і з приводу того, як ставити наголос, і щодо глобальних проблем. Це Божа благодать, я завжди з вдячністю згадую цих людей.

“Кобзар” – ми його до кінця не дочитуємо, бо життя не вистачить відчути все до кінця, осягнути, а потім піднятися до того рівня, щоб так мислити, так любити, так чути і Бога, і людей відчувати, і поєднати це у слові. Чи є ще такий поет у світі? Хочеться вірити, що є... А може, й такого поета нема.

Щодо драматургів. Колись відкрив для себе Плужника, робив вечір, присвячений Плужникові. Обійти не можу Тодося Осмачки. Дивовижна у нього драматургія. Драматургами народжувалися для театру Мольєр, Шекспір, Курбас із Кулішем.

Куліш не анахронічний, він зараз так потрібний, тільки треба вийти на рівень висоти його мислення, відчуття і бачення. Покоління Курбаса, Підмогильного, Плужника – вони всі жили на межі, коли вся драматургія родиться трудно.

Чи можемо вийти на поєднання, залишатись самими собою, ставлячи сучасних європейських драматургів чи Шекспіра бути українцями, навіть затятими.

Найталановитіший – Куліш. Він для цього і посланий українському театрові, у нього є безмежжя загальнолюдське і закоріненя на цій землі. Є Плужник зі своїми п’єсами – були спроби його поставити, боюсь казати, я теж мрію ставити Плужника.

Перед минулим треба скидати капелюха – навіть перед власним, перед гарно зіграною роллю, перед доброю справою, яка щось додала до духовності. А перед майбутнім треба засукувати рукави і працювати, незважаючи на настрій, погоду і все решта. На мітинги не ходжу – в театрі можна зробити більше. Є речі – благодать Господня, родина, рід, обов’язки існування людини, – які тебе підтримують на землі – от випробуй себе, спробуй, відчуй через себе нове майбутнє.

Записала Н.Б.

POSTUP - ПОСТУП
№65 (723),
28-29 КВІТНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Страх перед дефолтом
·Хто є прем"єр-міністром України?
·Ющенко йде в опозицію

ПОГЛЯД
·Першотравень сатаністи відсвяткують по-своєму
·Спочатку була ініціатива
·Галичина: від П"ємонту до Конфедерації

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Французи в очікуванні
·Музеї нікому не потрібні?
·Новий КУН і його старі проблеми
·Праві блоки можуть об"єднатися
·Допомогли дітям лікуванням
·Випускники обиратимуть три іспити
·Ветерани отримають компенсацію

ПОСТУП З КРАЮ
·Страх перед дефолтом
·Цифри і факти
·Юлія Тимошенко проти Леоніда Кучми
·Американські експерти почали експертизу "таращанського тіла"
·Ющенко йде в опозицію

ПОСТУП У СВІТ
·Екс-президентові загрожує смертна кара
·Чеченці готують контрнаступ?
·У Китаї - антиамериканська істерія
·СВІТООГЛЯД

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Кремація тварин призводить до раку?
·Куріння може спричиняти викидень
·Виявлено ген ласунів
·Настала весна, принесла...алергію
·Школярки частіше ставатимуть мамами

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Фоліант на... одну сторінку
·Метеорит "промахнувся"
·Голуби - знавці творів Ван Гога та Шагала
·Знайдено найдавніше в Америці місто
·Жарти кожен розуміє по-своєму

ПОСТУП В ІСТОРІЮ
·Українські державні перевороти

ЮВІЛЯР У ПОСТУПІ
·Григорій Шумейко: Я вдячний долі...
·Невже йому вже 50?

АРТ - ПОСТУП
·НАША АФІША
·Великі сценічні мрії Наталі Губанової

СПОРТ-ПОСТУП
·Чого чекати від української хокейної дружини
·Іспанський етап із присмаком гіркоти
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР