|
ADVERTISEMENT
Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org |
|||||||
|
| ||||||||
Метеорит "промахнувся"АСТРОНОМІЯЮрій ГАНУЩАК
Свого часу припущення про падіння на Місяць метеорита ґрунтувалося на даних літопису, що наводив свідчення 5 осіб, котрі 18 липня 1178 року бачили на нічному світилі яскравий спалах. У літописі йдеться також про те, що після цього спалаху можна було буцімто спостерігати тремтіння супутника та деяке спотворення вигляду у нижній його частині. Астрономи до цього часу вважали, що в результаті саме цього історичного падіння на місячній поверхні утворився кратер, розміри якого у діаметрі сягають 22 кілометрів (пізніше його назвуть Джордано Бруно, на честь відомого вченого епохи Відродження). Американські вчені, уважно вивчивши середньовічні документи прийшли до висновку, що події 1178 року реальні, але їх було неправильно витлумачено. Доказами цього є, на думку дослідників, те, що жодна з інших тогочасних хронік (європейських, арабських, китайських тощо) не містить жодних описів цієї події. А якби на місяць таки дійсно впало щось велике, це помітили б не лише в одному місці. По-друге, обов’язково були б наявні якісь інші видимі наслідки такого зіткнення. По-третє, викид місячного ґрунту сягав би мільярдів тонн і частина його обов’язково мала би потрапити у земну атмосферу, де б утворила своєрідну хмару, яку бачили би з більшої частини Земної кулі. Тож, на думку вчених, у літописі описано падіння метеорита великих розмірів на Землю. Причому в атмосферу нашої планети він увійшов саме з боку Місяця. Вибух і тремтіння, вважають учені, були наслідком взаємодії щільних шарів атмосфери та великого небесного тіла. |
|
|
