|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Південноамериканський ковбойКУМИРИ
Повне ім’я: Габріель Омар Батістута. Дата народження: 1 лютого 1969 року. Місце народження: Ріконквіста, Аргентина. Зріст: 185 см. Вага: 73 кг. Команда: Roma (Серія A), грає під № 9. Колишні команди: Newell’s Old Boys (Аргентина), River Рlate (Аргентина), Boca Juniors (Аргентина), Fiorentina (Італія). Прізвисько: Батігол. Сім’я: дружина Ірина, троє дітей. Кумир: Маріо Кемпес (великий аргентинський гравець, чемпіон світу 1978 року). Хобі: рибалка і полювання, Інтернет. Улюблений вид спорту: грає у гольф і теніс, фанат Ferrari (“Формула-1”). Улюблений актор: Джек Ніколсон. Улюблений напій: мінеральна вода. Має дві машини: Mercedes і “Фуорістрада”. Мрія: грати до кінця своєї кар’єри у числі найкращих. Плани на майбутнє: повернутися в Аргентину і зайнятися вирощуванням худоби. Товариші по команді не перестають ним захоплюватися, суперники бояться виходити з ним на одне поле... Його називають “Батігол” за чудові голи: голкіпери тут просто безпорадні. На чемпіонаті світу-98 його було названо ще й одним із найвродливіших футболістів... Йому не пощастило лише в одному – з власною командою. Не те щоб Fiorentina перебувала серед аутсайдерів, ні. Але й жодних титулів за час перебування в ній Батістути вона завоювати не зуміла. Увесь цей час він сам тягнув на собі “фіалок”. Але роки роблять своє, а тому Габріель прийняв рішення знайти інший клуб (тим більше, що Juventus і Milan вже давно горять бажанням “розжитися” на цього футболіста). Так би воно, напевно, й трапилося, однак президент Fiorentina Віторіо Чекі Горі, не бажаючи втрачати свого найкращого нападаючого, пообіцяв йому взяти в команду сильних футболістів, які допомогли б Батістуті привести “Фіорентину” до найвищого щабля чемпіонату Італії. Через якийсь час Чекі Горі підписав контракт із бразильцем Едмундо, відомим у футбольному світі своїм жахливим характером. Успіхи команди, як здавалося, почали зростати. Але під час гри з “Міланом” Батістута впав і отримав травму коліна. За час усієї кар’єри це була перша серйозна травма футболіста, а вже її безглуздості ще довго будуть дивуватися і вболівальники, і професіонали. Габріеля ніхто не чіпав і не штовхав (як це переважно буває). Він упав сам, спіткнувшись на рівному місці. А от Едмундо... Відразу після матчу з “Miланом” Едмундо їде в Бразилію на... карнавал!!! За межами футбольного поля Батістута намагається про нього не згадувати. У звичайному житті він такий собі південноамериканський ковбой, який надає перевагу спокійному передмістю перед галасливими міськими вулицями. “Футбол – це моя професія, але не моє життя”, – каже Батігол. У майбутньому він уявляє себе у кріслі на терасі своєї вілли, він мріє дивитися за худобою, що пасеться на пасовищі, спостерігати за чудовим заходом сонця... Ну, або купатися у Парані, де він почуває себе маленькою дитиною. Любов до тварин у Габріеля прищеплена його дідусем. Він же навчив онука торгувати худобою. Майбутній футболіст здійснював тривалі поїздки полями провінції Санта-Фе, а коли йому це набридало, залишався під піклуванням бабусі. Батько і мати не могли приділяти дитині багато уваги. Для того, щоби мати хоч убогий заробіток, вони були змушені працювати день і ніч. “Зараз я не шкодую, що пізнавав життя очима мудрих, досвідчених старих, – зізнається Батістута. – Бабуся і дідусь учили мене любити не тільки тварин, але й людей”. Говорячи про любов до людей, Габріель навряд чи лукавить. На футбольному полі він – сама галантність, за його межами – теж. Та й, будучи капітаном команди, атмосферу в ній намагається підтримувати дружню і миролюбну. До речі, за настільки дружні стосунки зі своїми колегами йому якось навіть довелося поплатитися. Кілька років тому жовта преса поширила чутки про те, що Габріель перебуває в любовному зв’язку з одним із членів “Фіорентини”. За іронією долі, через 2 тижні Батістута заразився від нього краснухою... Щоби розвіяти брудні чутки і довести вірність дружині, на найближчий матч Габріель під свою ігрову майку одягнув звичайну, на якій яскравими літерами написав: “Я кохаю тебе, Ірино”. А ще кажуть, що справжнього кохання не буває! Він і справді футбольний геній... Він плакав гіркими сльозами, коли забив перший гол у ворота колишньої своєї “Фіорентини”. Зараз Батістута у своєму чемпіонаті Італії продовжує забивати голи і боротися за титул найкращого бомбардира Серії А, який нині належить нашому Андрієві Шевченку. Підготувала Катерина СЛІПЧЕНКО |
|
|
