BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

"Картотека" змушує вдаватися до шахрайства

БРУДНИЙ БІЗНЕС

Лілія МИЦЬ

Усі підприємства (незалежно від їхньої форми власності), які заборгували державі певні суми з податків та інших обов’язкових платежів, згідно з чинним законодавством, автоматично потрапляють до так званої “картотеки”. Що це означає? Для виробника – тривале зубожіння і застій, а для комерційних чи посередницьких фірм – швидке банкрутство. Адже банківські рахунки боржника автоматично блокуються і будь-які кошти, що потрапляють на них, миттєво “конфіскуються”.

Таким чином, “картотечне” підприємство фактично позбавляється шансу знову зіп’ястися на ноги, оскільки перетворюється на нерухомий пам’ятник самому ж собі. Воно не може займатися жодною економічною діяльністю, бо передоплату за товар, здійснену замовником через банк, поглинає бюджет. А немає грошей, то за які ж папірці купляти крам, аби доставити його клієнтові, відповідно до умов контракту, і заробити на цьому ґешефті свою копійчину? І кредиту ніде не візьмеш – хто ж боржнику його “надасть”?

Легальний вихід із цього тупика знайти майже нереально та й, зрештою, коли відверто, мало хто його шукає. Більша частина бізнесменів-невдах остаточно ставить хрест на своїх фірмах, а решта “найкмітливіших” вдається до різних хитромудрих комбінацій у надії оминути картотечний “рекет”. Скоюючи один злочин, дехто вже не в силі зупинитися і, врешті-решт, тягне за собою цілий шлейф зі статей Кримінального кодексу України.

Приватний підприємець із Городоцького району Роман Попель знав, що його фірма перебуває на “картотеці”, оскільки заборгувала до бюджету понад 8 тисяч гривень. Але коли з’явилася нагода провернути вигідну “оборудку”, він навіть і не подумав попередити керівництво спільного підприємства “Смак-Уч” про злиденний стан власного комерційного дітища. А для чого? Контракт на поставку дубових шпал для СП Попель уклав від імені свого брата Леоніда, теж приватного підприємця, подав його банківські реквізити, усе скріпив його печаткою. Єдине, що зробив сам, то це підписав документи.

У СП “Смак-Уч”, не запідозривши нічого лихого, на рахунок Попеля перевели 10 тисяч гривень. А трохи згодом на прохання брата Леонід зняв ці гроші і передав йому. Роман Володимирович, одержавши готівку, й гадки не мав витрачати її на якусь там деревину. Правда, витратити усе до копійки на власні потреби він не встиг: директор спільного підприємства виявився людиною впертою і почав вимагати обіцяні шпали. Попель, розуміючи, що фінансові витівки йому так просто не минуться, спромігся завезти на “Смак-Уч” дві партії дубового краму загальною вартістю 4 725 гривень. І тихо сподівався, що по цьому його залишать у спокої. Далебі! Історією комерційної непорядності зацікавилися правоохоронні структури і на світ Божий вигулькнули всі непривабливі деталі “оборудки”. Сам же Роман Володимирович за розкрадання в особливо великих розмірах дістав чотири роки ув’язнення із конфіскацією майна. Крім того, було задоволено цивільний позов на користь СП у сумі
4 384 гривні.

Аналогічний вирок у плані позбавлення волі було винесено й львівському екс-бізнесмену Олександрові Вікульєву, який обіймав колись посаду директора товариства з повною відповідальністю “Вега-Сервіс”. Стати процвітаючим комерсантом йому, як видно, не судилося, бо за кілька років хазяйнування довів до жебрацького стану і “посадив” на “картотеку” з боргом у майже 15 тисяч гривень власну фірму. Вибратися ж з економічного провалля Вікульєв надумав, “кинувши”... старого приятеля і бізнесового партнера, який очолював спільне підприємство.

Не афішуючи своїх фінансових проблем, Олександр Олександрович уклав із СП “Тераком” договір на поставку акустичного обладнання вартістю 40 тисяч гривень. Через три доби кошти фірми перекочували на банківський рахунок “Веги-Сервіс” і пішов відлік двадцятиденного терміну, протягом якого Вікульєв мав виконати свої зобов’язання.

Та даремно чекав приятель на те обладнання. Сплив і визначений термін, і ще два такі, і ще з десяток, а замовлений та проплачений товар ніхто на фірму завозити не збирався. Зі сорока тисяч, що з’явилися на рахунку ТзПВ, банк відмінусував борг державі та пеню, а решту, за розпорядженням Вікульєва, головний бухгалтер зняв і передав йому особисто – “на ломбардну діяльність”.

Певна річ, нічим таким Вікульєв займатися не планував, вигадавши оту “діяльність” виключно для того, аби перевести гроші в готівку і... зажити на широку ногу. Потім, уже спілкуючись зі слідчим, Олександр Олександрович намагатиметься й далі фантазувати, переконуючи, ніби особисто не скористався жодною копійкою з отриманих коштів. Мовляв, не встиг із банку додому повернутися, як зателефонував незнайомець і став вимагати сорок тисяч – рівно стільки, скільки перерахував “Тераком”. У випадку ж непокори погрожував розправою над дружиною та дитиною Вікульєва, котрі жили окремо від нього. Тож, потерпаючи за їхню долю, відвіз усе, що мав, на залізничний вокзал і залишив у камері схову, як наказав незнайомець.

Дивний якийсь був той рекетир. Отримавши на п’ятнадцять тисяч менше, ніж вимагав, він заспокоївся і більше не турбував ані Олександра Олександровича, ані членів його родини. Натомість сам Вікульєв, очолюючи фірму, що ледь не зубожіла, дозволяв собі і делікатесами посмакувати, і до гонорового ресторану зазирнути. Принаймні так стверджували свідки.

Директор “Теракому”, розуміючи, що в комерції нерідко виникають форс-мажорні обставини, терпляче чекав на акустичне обладнання і навіть не турбував приятеля надмірними нагадуваннями. Він і припускати не хотів, що Олександр Олександрович поведеться нешляхетно і “зажулить” гроші його фірми. Півтора року сподівався на краще і забив на сполох тільки тоді, як дізнався про від’їзд зі Львова Вікульєва та його бухгалтерки. А потім справою довелося зацікавитися й правоохоронцям.

POSTUP - ПОСТУП



ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·226 кнопок для Ющенка
·Чорнобиль назавжди
·Ватикан оголосив імена мучеників УГКЦ

ПОГЛЯД
·Бандера та Кучма
·Кадри вирішують усе?
·ЗАБУДЬТЕ ЧОРНОБИЛЬ!

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Квартплата зростатиме далі
·Студентам не дають захищати прем"єра
·Одним консульством стане більше?
·Молодь - із Ющенком
·Дизпаливо забруднило Дністер
·Папа поєднає народи

ПОСТУП З КРАЮ
·Мат Ющенкові - шах Кучмі?
·Ізоляція - або Азія
·Долганов - проти прес-секретаря Ющенка
·Олександр Кузьмук: Вступати до НАТО Україна ще не планує
·КРАЄВИД

ІНТЕРВ"Ю В ПОСТУПІ
·Мирослава Гонгадзе: Це інтерв"ю - моя остання заява

КРИМІНАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Сутенерка опинилася за гратами
·"Картотека" змушує вдаватися до шахрайства
·Грабіжник-невдаха

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
·Погляд у минуле комп"ютерних технологій
·PC-NEWS

АРТ-ПОСТУП
·Коли Жолдак одружується, Гришковець їсть собак
·Верни до мене, пам"яте моя...

ТЕМА ПОСТУПУ
·Зона особливого режиму
·Як це було
·Чорнобиль назавжди
·Що писала преса в травні 1986 року

СПОРТ-ПОСТУП
·Лідери не змінюються, аутсайдери - теж
·В Італії пахне скандалом
·Яке ж закінчення чемпіонату без демаршу?
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·О'Генрі