Концепція стратегічного розвитку вуглевидобувної промисловості
Для докорінної зміни ролі вугільної промисловості у забезпеченні енергетичної безпеки держави першочерговим завданням має стати:
– реконструкція і технічне переозброєння діючих вугледобувних та вуглезбагачувальних підприємств, нарощування обсягів видобутку конкурентноспроможного вугілля;
– зміна структури споживання первинних енергоносіїв на користь вугілля зі скороченням імпорту енергоносіїв.
Для удосконалення системи управління вугільною промисловістю перш за все необхідно реформувати державну акціонерну компанію “Вугілля України” в державне підприємство та припинити адміністративне втручання в господарську діяльність підприємств галузі.
Реформування відносин власності та побудова ефективної системи управління державною власністю потребує:
– приватизації інвестиційно привабливих шахт (розрізів), рентабельність яких дозволяє проводити самофінансування їхнього розвитку;
– приватизації потенційно інвестиційно привабливих шахт (розрізів) на безоплатній, пільговій основі із проведенням програмних конкурсів їхнього розвитку або передачі їх в управління із принципово новими підходами щодо розв’язання соціальних проблем підприємств вугільної галузі;
– ліквідації безперспективних шахт (розрізів) та передачі об’єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності.
Одним з основних напрямків Концепції має стати удосконалення ринку вугілля, що передбачає такі напрямки реформи:
– забезпечення повних розрахунків готівковими коштами за вугільну продукцію, а також шляхом запровадження акредитивної форми оплати за енергетичне вугілля;
– створення прозорих конкурентних ринків вугілля, зокрема застосування аукціонної (біржової) торгівлі вугільною продукцією;
– вдосконалення цінової політики щодо вугільної продукції.
Ще одним із пунктів Концепції є питання фінансового оздоровлення галузі:
– максимальне зменшення кредиторської і дебіторської заборгованості минулих періодів підприємств вугільної промисловості, в тому числі шляхом взаєморозрахунків, реструктуризації тощо;
– створення стимулюючих умов оподаткування підприємств вугільної промисловості на період її реформування.
Розв’язання соціальних та екологічних проблем, підвищення рівня охорони та безпеки праці вимагає:
– проведення приватизації і передачі в управління шахт (розрізів) та вирішення питань депресивності шахтарських регіонів;
– забезпечення погашення боргів та своєчасної виплати поточної заробітної плати;
– формування системи соціального захисту працівників, що звільняються у зв’язку із ліквідацією підприємств, структурними перетвореннями і зміною форм власності;
– створення системи матеріального стимулювання працівників шахт (розрізів) залежно від результатів господарської діяльності цих підприємств і закріплення її в договорах на управління та купівлю-продаж шахт (розрізів);
– забезпечення належного рівня техніки безпеки, охорони праці та захисту довкілля.
Сторінку підготувала Іванка ПОПОВИЧ
|
|
