Труп у "Пакардії"
Домівку Диманта Бонцьо безпомилково визначив, іще не допавши до цілі, бо на хіднику навпроти його помешкання вирував схвильований натовп. Бонцьо висів з авта і, розштовхуючи спраглих сенсації Димантових сусідів та цікавих перехожих, наблизився до епіцентру подій. Димонт, в авті якого нині вранці було знайдено труп невідомого мужчини, чувся справжнім героєм дня. Він пихато походжав по хіднику й, емоційно розмахуючи руками, оповідав роззявам подробиці нічної трагедії:
– Та не пхайтеся ж ви, як барани, – шпетив він збуджених роззяв, – бо ж не зможу вам усе показати. Дивітсі – осьдечки стояло моє авто, – і він забігав по ще не просохлій після нічної негоди їздні, окреслюючи кроками прямокутник завбільшки два на три метри. – Та ви й самі, певно, то знаєте, бо я все його тут залишаю. А хто з вас крутиться тутай від рана, мусив видіти, як перед хвилею авто разом із трупом забирала поліція. Отже, вчора я заміряв їхати до Станіславова, жеби провідати кревних – адже свята. Удень так і не вибрався, бо під кожною брамою на пурєдних обивателів чигали осоружні батяри і обливали ріжною гидотою. А надвечір наґло пішов страшний дощ зі снігом. Ба моя виправа знову відклалася, бо куди ж їхати тотими нашими дорогами, ще й коли всі шофери напідпитку. Отож, я всеньку ніч просидів у хаті, вряди-годи визираючи у вікно – чи надворі не розпогодилося. Та негода вщухла лише вдосвіта. Тоді я, прихопивши валізи, вицофався з хати і прочинив передні дверцята свого “пакарду”. І що, як ви гадаєте, я уздрів на задньому сидінні? Га? Ну?
Тут Димант відбіг на кілька кроків і завмер, обернувшись до натовпу і здійнявши руки у драматичному жесті. Натовп схарапуджено сахнувся і теж закляк на місці, аби не впустити жодної моторошної подробиці.
– О, трем пройняв мене до кістки, – просторікував далі Димант. – У сальоні мого авта спочивав зимний труп!
Натовп відпружився і завирував іще дужче.
– Нє, ну ви таке виділи? – гнув своєї Димант. – І шо то за часи настали! І куди дивляться міські влади? Не можна й на хвильку лишити авта, жеби вам не підсунули трупа! Ну, я, певно, ніц не рухав, і побіг телефонувати на поліцію. Мушу сказати, жи наші доблісні нишпорки вмент покинули шинки і паски і за квадранс часу вже були тут!
– То ви гадаєте, жи хтось брав ваше авто, поки ви перечікували негоду? – верескнула з юрми екзальтована пані в капелюшку.
– Та де там! Це цілковито виключено! – жваво озвався Димант. – Адже я завше знімаю і забираю до хати двигун, жеби жаден аматор чужих авт не влаштував собі нічної розривки. Натомість відімкнути дверцята – раз плюнути.
– То ви гадаєте, жи ваш “пакард” нагодився вбивцям іно для переховування трупа? – присвиснув статечний пан із ціпком і в золотих окулярах. – Оце ж маєте презентика на свята!
– Мій клопіт – то дурниці, – театрально зітхнув Димант. – Головне, жеби тотих мерзотників впіймали і запроторили до буцигарні. Але я гадаю, жи нашим розжирілим поліцаям тоте не під силу. Отак живеш і не знаєш, що на тебе жде – а мо’, завтра твій труп витягатимуть з чужого авта. Ш-ш-ш! – тут він таємничо зашипів, сторожко роззираючись навсібіч. – Я навіть припускаю, жи того нещасного хлопа замордували просто в сальоні! Теперка він увесь час буде мені ввижатися. Хоч спали того “пакарда”, але ж він, сливе, новенький!
Тут Бонцьо не стримався і став рішуче пробиватися крізь натовп до Диманта, дорогою витягаючи з кишені кайданки.
– Та ви, прошу пана, заводовий артиста! – похмуро звернувся комісар до вмить принишклого Диманта. – Вам лише в кабареті виступати. Та мушу сказати, жи ваша вистава ся скінчила. Себто маєте шанс продовжити свій виступ на комісаріаті. Ви, певно, начиталися тотих бздурів про “ідеальне вбивство”?
Лишітся дурного – ідеальних убивств не буває, бувають лише кепські поліціянти. Але тутай вам не пофортунило. Ваш плян був перша кляса, втім, замітаючи сліди, ви проґавили одну дуже важливу деталь...
Яка саме деталь насторожила комісара Бонця?
Відповіді – наступного четверга.
Відповіді на кримінальну загадку “Таксист-грабіжник”, уміщену в “Поступі” від 12 квітня: Якби таксист насправді був глухий, то як би він довідався, на яку адресу слід вести пасажира?
Л.А.
|
|
