За картярський борг позбулися сейфа
АЗАРТ
Зоряна ІЛЕНКО
Багато клопотів завдавав старший син директорові одного із львівських овочевих магазинів. Будучи наркоманом, він виносив з хати буквально все, що потрапляло під руку.
Батьки частенько виганяли сина з дому, аби не ганьбив сім’ї. Але речі й надалі зникали. Щоб якось припинити це, батько притягнув додому 350-кілограмовий сейф. Поскладав у нього гроші, коштовні речі та ювелірні вироби. Навіть відеокасети туди сховав і зачинив на два ключі. Один залишав удома, а інший завжди носив із собою. Не сподівався тільки, що черговий сюрприз готує йому молодший син-десятикласник. Йому, виявляється, надто сподобалася гра в карти. Отож, сів грати із колишніми зеками, і, як наслідок, вони обіграли хлопця. Виставили борг у 400 доларів. Аби розплатився, дали невеликий термін – чотири дні. Менший брат звернувся до старшого, мовляв, допоможи. Той подумав і вирішив звернутися до свого знайомого Ігоря. Молодшому братові пояснив – це буцімто дуже “авторитетна” особа в кримінальному світі, займається перегонами машин.
“Авторитет” вислухав братів уважно, а потім обурився: “Це зеківський “бєспрєдєл”, з ним треба покінчити”. І пояснив, що за зеківськими “поняттями”, не можна грати в карти на гроші із малолітніми. Він заспокоїв братів і погодився набити “стрілку” вимагачам.
Під час зустрічі Ігоря із гравцями в карти йому вдалося збити борг до сотні “баксів”. Згодом, аби відзначити цю подію, усі пішли до братів. Колишні зеки вже у квартирі директора овочевого магазину звернули увагу на сейф. Отож запропонували, аби молодший брат зробив зліпок ключа від нижнього замка сейфа. Верхній ключ лежав на видноті. Зліпок ключа він віддав своїм вимагачам, а ті, своєю чергою, запропонували сто доларів боргу витягти із сейфа. Мовляв, саме таку суму вони хочуть отримати за картярський борг, а він, пояснили, – святиня кримінального світу. У випадку, якщо хлопець не погодиться, його “опустять”.
Але допомогла злощасному боржникові фортуна. Через декілька днів зайшов до батька знайомий. Батька вдома не було. Відтак він дав юнакові 100 німецьких марок і попросив передати батькові, бо колись позичав у нього цю суму. Однак хлопець, не довго думаючи, віддав ті гроші Ігореві, аби той передав їх вправнішим за нього картярам. А за якийсь час, як того і слід було чекати, помешкання двох братів пограбували.
Забрали все, що батько так дбайливо оберігав і ховав у сейфі – шість тисяч гривень, 70 доларів і ювелірні вироби на велику суму. Причому зловмисники відчинили нижній замок, а верхній їм довелося вибивати, бо напередодні ключ від нього батько переховав у якесь потаємне місце.
У директора магазину підозра відразу впала на старшого сина. Батько навіть заяву написав до міліції. І лише в Залізничному райвідділі, де допитували обох братів, молодший у всьому зізнався. Єдине, що несподівано виплило під час допитів, це те, що Ігор так і не передав отих сто марок гравцям. Відтак одна із версій, яку розробляють правоохоронці, – про те, що крадіжку в помешканні директора скоїли власне Ігор разом з одним із гравців. Слідство триває і далі.
|
|
