ФОТОГРАФІЯ
ЗРОБИ СВОЄ ВІДКРИТТЯ!
МАЙКЛ
У січні 1839 року француз Луї Жак Манде Дагер отримав зафіксоване позитивне дзеркальне відображення на срібній пластині – й англієць Вільям Генрі Фокс Толбот оголосив про свій винахід негативно-позитивного способу отримання фотографії. Вільям Толбот назвав свій спосіб “мистецтвом відображення тіней” і передбачив величезний потенціал фотографії як засобу художньої творчості.
Спочатку американські фотографи робили тільки портрети. Під час громадянської війни (1861 – 1865) фотомайстри почали робити документальні знімки.
Винайдення в 1871 році фотопластинок, що були покриті сухим желатиновим шаром, дозволило зробити багато вдосконалень у сфері фототехніки. З’явилися фотоапарати із затворами й короткою тривалістю витримки, вони стали легшими і компактнішими, їх більше не треба було ставити на штативи. Створена Джорджем Істменом перша ручна фотокамера “Кодак” заряджалася винайденою в 1880-х роках роликовою фотоплівкою, на якій можна було вмістити 100 знімків. Але для перезарядки й обробки фотоплівку потрібно було відправляти на завод-виготовлювач. У продаж надійшло багато фотоапаратів.
Після Першої світової війни розвиток фотографії пішов трьома напрямками.
Перший із них – наукове дослідження світу, реальна дійсність без авторського ставлення. Другий – використання художнього образу фотографами, роботи яких базувалися на певних ідеях і концепціях. Третє – журналістське фотографування, захоплююче документування всього, що відбувається перед очима.
Чим же це закінчилося? У квітні 1988 року Бостонський музей мистецтв купив за 50 тисяч доларів роботу братів-близнюків Дага і Майка Старнів “Подвійна Мона Ліза з автопортретом” – бромосрібний відбиток розмірами 2,4 м у висоту і 4 м у ширину, склеєний скотчем із додаванням кавалків дерева.
|
|
