|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Символіка української паскиЗВИЧАЇДмитро ПОЖОДЖУК
Етикет випікання хліба в українців також був доволі цікавим. Зокрема, на Буковині, коли випікали весільний колач, то для цього запрошували найпоряднішу в селі жінку, бо коли вона розчиняла тісто у яворовому чи березовому кориті, то спочатку лила навхрест йорданської води. Відтак клала грудочку цукру – аби дрібниці не бачилися великими в очах, а на той цукор клала по “ниточці” хрону навхрест – щоб дитинка не вродилася ані горбатою, ані кривою. Буковинці вірили, що вже сама присутність такої жінки при випіканні колача є ознакою усіляких гараздів. Австрійський етнограф Раймунд Кайндль, який у Відні 1894 року видав свою знамениту працю “Гуцули”, наголошував, що буковинські гуцули, коли вже вимісили хлібне тісто, вдавлювали в нього хрещатий знак. Перший буханець, який саджають у піч, знаменують також вдавленим знаком хреста – і ним же позначають піч, щоби чорт відступив і хліб удався. Чи не найчастіше зустрічаємо символ хреста на українських пасках, і є він на них святим знаком спокути, яким наша церква усе починає, благословляє та освячує. У дохристиянські часи наші предки називали хрест “чотирирогом”, і символізував він чотири пори року, чотири сторони світу, чотири вітри тощо. На пасці українки кожен кінець хреста закручують у формі спіралі, що є символом порядку містерії літургійного року. Паска – це весняний обрядовий хліб, який готують до Великодня. Тісто, аби воно було дуже здобним, розчиняють на яйцях, сметані, цукрі, маслі або маргарині. Як зауважив етнограф Володимир Шухевич у своїй монографії “Гуцульщина”, коли гуцулка замісить тісто, то рідким тістом мастить хрести на стінах під сволоком, над дверима, образами, вікнами. У сволоках серед хати ґаздиня кладе восковий хрест, після чого виробляє паску так, що з однієї частини тіста робить великий хліб, а з другої – хрести, якими накриває той хліб навхрест, а поверх хрестів, де вони перехрещуються, кладе ружу. На Харківщині, Чернігівщині, Полтавщині, ба навіть у Космачі на Гуцульщині ружу називають шишкою, бо тонку смужку тіста, яка з верхнього боку має зубчики, господиня звиває у формі спіралі в невелику шишку, яку вона закріплює посередині паски саме там, де перехрещується хрест. Як знак Сонця спіраль є володаркою плинності часу. Власне тут маємо підкреслити, що паску, як і кожен вид українського хліба, наші предки випікали обов’язково круглої форми, подібно до сонця, бо хліб і сонце – то два найважливіші крила, на яких тримається людське життя. Одначе гуцули всі хрести на пасці обрамлюють ще одним кругом – плетеним кіскою у формі колача. У Космачі на Гуцульщині поміж прикраси на пасці гуцулки припасовують ще й маленькі колачики у формі колеса. Колесо на пасці символізує безсмертність і майбутнє небесне існування. Воно ж є образом безмежної Божої любові. Наші предки вважали, що колесо (круг) є символом нескінченного повторення відродження життя в природі. Коли паска була в печі, то, як розказувала мені Пелагія Пожоджук із Космача, не можна було відчиняти дверей, бо паска сіла б, не вільно було в хаті лежати, бо паска потріскалася б, а також не можна було розмовляти, бо паска була би глевка. Коли жаб’ївська гуцулка саджала у піч паску, то ґазда, який дивився в той час знадвору у вікно, стріляв з пістоля, аби сповістити усім, що в нього печеться паска і нікому не можна тепер заходити до його ґражди. Ще одним символом української паски є маленькі півники, голуби, жайворонки, качечки. Українці свято вірили, що саме птахи відносять душі наших предків вирій. У християнстві, наприклад, півник є символом світла – Христа, як наголошує сестра-студитка Дарія з канадського монастиря Святої Покрови, світла, яке побороло темряву, бо птиці символізують чесноти святих, їхню вільність від земних дібр та їхнє вознесення до Бога. Найпоширенішим символом на пасці в українців Слобожанщини та всієї Гуцульщини є сонце, яке українки роблять шляхом розкачування смуги тіста, на якій з одного боку насікали зубці. Відтак цією стрічкою зверху на пасці оперізували хрести, квіти, пташки таким робом, що стрічка утворювала велике коло, з якого назовні виступали зубчики, що нагадували промені сонця. Сонце в українців є знаком центру і підставою небесних просторів, знаком світла і життя. У наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа як до Сонця Правди. У багатьох селах господиня перед тим, як випікати паски, повинна побілити, помити і прибрати в хаті, і сама має бути чисто вмита та одягнена в чисту сорочку. До роботи жінка повинна приступити з чистими і світлими думками, з веселим настроєм, а рідні в цей день не повинні сваритися між собою. Деякі господині з випіканням пасок пов’язували свою долю та долю своїх рідних (задумували кожну паску на кожного родича і за зовнішнім виглядом паски визначали майбутнє сім’ї). Сам процес освячення пасок перетворюється на огляд кулінарної майстерності і вміння ґаздинь. Особливо гарні рецепти випікання паски має славетна покутська кулінарка Дарія Цвек. |
|
|
