| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
![]() Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org |
|||||||
|
| ||||||||
"Дзвони грають, вітають, воскресає весна"ВОСКРЕСІННЯКатерина СЛІПЧЕНКО, Степан ШОХАНОВ
Розп’яття, смерть і Воскресіння Христа співпали в часі з днями давнього юдейського свята Пасхи. Старозавітня Пасха символізувала визволення єврейського народу від єгипетського рабства, а слово “пасха” означає “перехід, зміна місця перебування”. У перші століття після Різдва Христового, коли зароджувався інститут церкви, а віруючі зазнавали жорстоких гонінь, святкування Пасхи проходило в різних християнських громадах і територіальних церквах неузгоджено. Відсутність єдиних правил породжувала чисельні суперечки серед ієрархів. Остаточні правила і терміни святкування розробили теологи Александрійської церкви і підтвердили Вселенські собори – Нікейський (325 р.) та Антіохійський (341 р.). Нікейський Вселенський Собор установив, що християнська Пасха святкуватиметься обов’язково окремо від юдейської у першу неділю по першій повні місяця, по весняному рівноденні. Обрядовий бік Пасхи та основні канони святкування остаточно визначилися в V ст. У головних своїх рисах вони дійшли і до наших часів. Весна. Львів простягнув увись шпилі соборів, як руки до неба. “Дзвони б’ють невгамовно, кличуть чудо містерії, дзвони б’ють срібнотонно, струмінь радісних слів, дзвони б’ють самодзвонно, бо це духа й матерії, дзвони б’ють, гармонійний воскресає двоспів”. Гармонія духа й матерії, життя і мрії, планів та реалізації. Лише весною, лише на свято Божого Воскресіння ми не лише віримо у цю гармонію, а й відчуваємо її всією душею. Християнська Пасха – свято Воскресіння Ісуса Христа – це найголовніша подія як у житті християнина, так і кожного, хто шанує традиції предків. Тому і для людей невіруючих Великдень зберіг своє значення як чудова традиція, що несе радість та мир у душу кожної людини. У народній свідомості Воскресіння означало оновлення, очищення душі й думок, дарувало віру у припинення бід, у перемогу життя і світла. Весна. Львів струшує з камінних плечей зимову сплячку і намагається хоч трохи обтруситися від пороху та бруду минулої зими. “Дзвони грають шовково, осяйно, бароково, дзвони грають, вся земля на привіт поспіша, дзвони грають шовково, будять Сонячне Слово, дзвони грають, бо моя воскресає душа”. Як сонячні промінчики, як юна зелень, як найгарніше у світі місто, ми теж обтрушуємо зимові сни та розчарування і віримо в те, що ця весна принесе нам воскресіння світлих ілюзій. У день Божого Воскресіння ми ніби самі воскресаємо для кращого, для добра і вдячності, для надії та любові, для віри й гармонії. Дай, Боже, зберегти все це у собі, ну хоча б маленький шматочок. Весна. Львів б’є у свої дзвони, заливаючи небо і землю піднесеною радістю, відлякуючи чвари. Христос воскрес! |
|
|