BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 7-8 КВІТНЯ 2001 року |

Світ театру Бориса Романицького

31 березня заньківчани відзначили 110-у річницю від дня народження фундатора театру

ПОСТАТЬ

Світлана ВЕСЕЛКА

Сьогодні поняття театру-храму, як це не гірко визнавати, – архаїзм. Відходить у минуле і театр-дім, театр-сім’я, уособленням якого в Україні був театр імені М. Заньковецької. Причетність до цього театру була знаком Долі для кожного, хто в ньому працював. Було виховане блискуче, не рекламне, сузір’я акторів, сформувався особливий, на диво шляхетний тип актора-заньківчанина.

Романицький був великим Будівничим театру. Він очолив театр ім. Заньковецької 1922 року. А у 1948 р., у розквіті слави і визнання, запросив на посаду головного режисера Бориса Хомича Тягна, учня Курбаса: мудро передбачив необхідність і неминучість нової естетичної якості театру. Залишався в театрі актором та режисером і назавжди – етичним камертоном. Дивовижна цілісність знаменитої “Суєти” мала свій особливий духовний “підтекст”: Борис Васильович свого часу переграв у цій п’єсі всі головні ролі (крім Макара). Так було і в інших виставах. У ньому ніби “спресувався” заньківчанський репертуар.
Романицький був видатним актором, якому підвладні були і трагедія, і героїка, і комедійні ролі в усьому репертуарному обширі.

Його благословив на довгу дорогу мистецького життя сам Панас Саксаганський. І було це – о, ці театральні пророчі збіги! – саме 31 березня 1913 року.
Корифей українського театру подивився дипломну виставу вихованців Музично-драматичної школи Лисенка “Розбійник” Ф. Шіллера, де Романицький грав Франца Моора. “Передайте Романицькому моє поздоровлення з дебютом, – сказав він викладачам, – і, до речі, запросіть його на канікули до нас. Хай поїздить з нами, пограє”. Це був початок. А невдовзі у виставі “Не так сталось, як гадалось” зіграв свою першу роль з Марією Заньковецькою.

Він уважно, як батько, стежив за кожним актором, надто за тими, у кому вбачав заньківчанське начало. Він уболівав за кожну виставу театру, не пропускав жодного вводу, не кажучи вже про дебюти. Відома зі спогадів Олександра Гринька оповідь про те, як корифей після кожної вистави “Кремлівських курантів”, де вчорашній політв’язень грав епізодичну роль, аналізував його роботу. Незмінно доброзичливо, ненав’язливо і тільки десь наприкінці сказав: “але...”. Отого “але” із нетерпінням очікував Гринько, навіть квапив Бориса Васильовича – а де ж “але”? “Та на тому протиставному сполучникові я й виріс як актор”, – каже Олександр Боніфатійович.

Батько телефонував Богданові Козакові, ще студійцеві, дзвонив перший, і питав, чи не знайде той часу (!) поговорити про зіграну роль, про виставу. А молодим дівчатам-заньківчанкам, з якими у “шлягері” “Не зрадь себе” грав старого актора оперети, закоханого у свою стареньку хвору дружину, – їм він перед виходом читав вірші про кохання: чи то сонети Шекспіра, чи Лесю Українку! Він випромінював енергію кохання, про опанування якої мріяв французький філософ ХХ століття Тейяр де Шарден. Енергія кохання сублімувалася на театрі, де для Романицького не було нічого менш вартісного, другорядного.

Він любив акторів, не було для нього, жаданого і шанованого у всіх колах інтелігентської еліти, товариства кращого, ніж акторське. Пам’ятаю неквапливі, завжди з гумором, міркування Бориса Васильовича про театр, його суспільну роль, глибокі провіденційні зауваження щодо майбутнього сценічного мистецтва. Воно, на переконання Майстра, за театром режисерським, хоч би на якому п’єдесталі не був актор. Якось довелося мені почути (цитую з пам’яті) дивний вираз: “режисер ім’ярек добре використав ім’я актора у своїй виставі!” Це ж суперечить самій природі театру – використовувати актора, наче фігуру на шахівниці, де розігрується партія, яка постановникові здається гросмейстерською, а насправді йому ще треба опанувати дебют.

Акторів ж любив темпераментних, легко збудливих, красивих, емоційно щедрих.
Не любив вистав псевдоінтелектуальних, де діяли позиції та світогляди, а не живі люди. Казав, що такий театр – як зелена ворона. При цьому його мистецька інтуїція точно визначала тенденції розвитку сценічного мистецтва, зокрема придатні для рідного театру. Тому органічно чувся в режисурі Сергія Данченка, у його виставі “Маклена Ґраса”, де грав Стефана Ґрасу зі своїми сценічними онуками. Із приходом цього режисера почалося переосмислення заньківчанських легенд. Своєрідність цього процесу полягала в тому, що молодь жадібно всотувала нові ідеї нового театру і водночас ні на ступінь не знижувала рівня пієтету до заньківчанських корифеїв, тому в театрі гармонійно відбулася зміна поколінь, і в цьому також заслуга Романицького, його колосального авторитету.

Коли актор Віталій Розстальний разом із Данченком переходив до Київського театру ім. І. Франка, я спитала його, що він візьме зі собою від заньківчан.
“Глибоку порядність, чуття артистичної сім’ї, шану до своєї професії,” – відповів він. Чуття артистичної сім’ї сьогодні – цього не можна не зауважити – втрачається. Ідея вичерпала себе навіть організаційно. Комерціалізація мистецтва підточує його духовність, прагматизму не соромляться, цинізм спроквола вповзає у вистави, у свідомість митців. Нині ці явища видаються незворотними. І не раз думалося: а як би повів себе в нинішніх умовах Романицький? Він, який у часи тоталітаризму зумів зберегти театр високих ідеалів, театр золотої людської проби, театр, потрібний глядачеві? Упевнена в одному: зрадити себе, свої етичні, мистецькі переконання він би не зміг. Він жив у часі, не пристосовуючись до нього.

POSTUP - ПОСТУП
№55 (713),
7-8 КВІТНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Новий фаворит Кремля?
·У Львові зафіксовано першу смерть від "коров"ячого сказу"

ПОГЛЯД
·Михайло Гладій: Я за правду
·Фортеця в облозі

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Дітям бракує грошей
·Василь Куйбіда розчарований "професіоналізмом" своїх підлеглих
·Мерія хоче 24 млн. USD
·Оригінальні маршрутки для Львова
·КІЛЬКА СЛІВ

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Україну спробували налякати
·Левко Лук"яненко: Ми разом з соціалістами, бо ми проти Кучми
·Серед опозиції з"явилися "диверсанти"?

ПОСТУП У СВІТ
·Ахмад Шах Масуд - у Європарламенті
·Ізральтяни стають агресивнішими
·Морі таки подав у відставку
·Безкоштовна вища освіта - для всіх
·СВІТООГЛЯД

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Якщо збільшився лімфовузол?
·Життя після години смерті
·Підступність герпетичної інфекції
·У єгипетської мумії виявили... протез
·Віагра може викликати сліпоту

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Британія ловитиме вітра в морі
·Космічні кроки України
·"Неправильний" матеріал
·Найбагатша мумія

МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ В ПОСТУПІ
·Міккі-Маус на службі у Геббельса
·"Великий Брат" проти "Двох Світів"

ПОСТУП В ІСТОРІЮ
·Мирон Кордуба як політик державницького напрямку
·Світ театру Бориса Романицького

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Таліби розпродують Будд у розсип
·Святкування року Верді: політика та страйк
·Викраденого Ренуара знайшли випадково
·Чорно-білий фовізм
·"Фенікс" підпалили навмисно

СПОРТ-ПОСТУП
·Сьогодні "Динамо" - "Шахтар"
·Пекло для "Червоних дияволів"
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕДНАР
·Максим

 


Cнять проститутку в вологде.