Британія ловитиме вітра в морі
ГРОШІ НА ВІТЕР
Юрій ГАНУЩАК
У наш час, коли про глобальне потепління не говорять лише німі, а енергоносіїв, добутих із земних надр (запаси яких, до речі, не безмежні), потребують у все більшій кількості, щораз актуальнішою стає проблема використання відновлюваних джерел енергії. Свої перші серйозні кроки у справі опанування вітрів, які гуляють навколо Туманного Альбіону в Атлантиці та Північному морі, робить Великобританія.
Незабаром уряд Тоні Блера розпочне видачу ліцензій на будівництво вітрових електростанцій, які розташовуватимуться просто у морі – неподалік узбережжя острова. 18 британських компаній отримають право на спорудження вітряних генераторів у 13 визначених районах. Наразі планують встановити 540 вітряків, більша частина яких розташовуватиметься на північному сході, в Ірландському морі й поблизу шотландського узбережжя, а також уздовж східного узбережжя Англії. Сукупний обсяг енергії, який вироблятимуть вітряки, за попередніми підрахунками спеціалістів, задовольнить потребу в електроенергії приблизно одного мільйона британських родин.
Установлюватимуть генератори на відстані від 1,5 до 10 кілометрів від берегової лінії. Будування електростанцій на воді коштуватиме, звичайно ж, значно дорожче, аніж спорудження наземних установок, однак таким чином вдасться уникнути невдоволення населення британського узбережжя, якому міг би заважати шум, створюваний гігантськими пропелерами.
Спорудження вітряних генераторів – лише частина програми з використання відновлюваних джерел енергії, запропонованої урядом Тоні Блера. Останнього у попередні роки перебування при владі часто критикували представники екологічних організацій країни за недостатню увагу до розвитку альтернативних джерел енергії. І хоча вітряні електростанції працюють у Великобританії навіть зараз, частка виробленої ними електроенергії у загальному обсязі британської енергетики залишається надто мізерною. Навіть із врахуванням електроструму, який вироблятимуть нові генератори, альтернативна енергетика зможе задовольнити лише один відсоток національної потреби в електроенергії.
За програмою кабінету Блера, до 2010 року частка енергії, видобутої за допомогою вітряних електростанцій, має сягнути вже 10%. Попри дороговизну проекту (а лише будівництво перших 13 вітряних електростанцій коштуватиме більше, ніж півтора мільйона фунтів стерлінгів), Великобританія займатиметься розвитком вітрякової інфраструктури й надалі. Адже наразі розвиток альтернативної енергетики відстає від програми скорочення викидів двоокису вуглецю, передбаченої кіотськими угодами. Тож, при дотриманні умов конвенції й надалі, неминуче виникне деякий енергетичний дефіцит. Це стосуватиметься також інших європейських країн.
Поки що успішніше за інших у цій сфері працюють лише деякі країни Північної Європи. Так, Данія до 2010 року сподівається отримувати за допомогою вітру близько третини необхідної електроенергії. Для Великобританії, крім того, розвиток вітряної енергетики містить велику перспективу: підраховано, що вітри над Атлантикою, Ірландським та Північним морями та Ла-Маншем можуть забезпечити Об’єднане Королівство електроенергією з потрійним запасом.
|
|
